00.00.0000
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 379. Підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

1. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: ВСУ роз’яснив, що повинен встановити суд при розгляді подання д/в про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності (ВСУ від 31 травня 2017р. у справі № 6-599цс17)

Поширена ситуація, коли боржник незважаючи на наявність рішення суду не збирається віддавати борг, переводить себе в статус ніщеброда з відсутністю офіційних доходів та сумнівними операціями «переписує» майно на дружину та родичів. Так, згідно рішення суду борг у цій справі складає 2,15 млн. грн., і державний виконавець встановив відсутність у боржника доходів та майна, на які можливо було б звернути стягнення. Проте, за підказкою стягувача д/в встановив набутий боржником у шлюбі житловий будинок, власником якого на підставі свідоцтва про право власності виданого у 2008 році була колишня дружина. Так чи інакше будинок є об’єктом спільної сумісної власності, і д/в звернувся із поданням до суду про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. Водночас боржник з колишньою дружиною укладають 16 вересня 2010 року договір про поділ майна, придбаного як спільна сумісна власність подружжя, і відповідно умов цього договору житловий будинок стає особистою власністю дружини. Слід додати, що з серпня 2010 року, тобто раніше ніж укладання договору про поділ майна, на житловий будинок накладено арешт для забезпечення позову стягувача, яким боржнику забороняється відчужувати нерухоме майно, і він звісно про це знає.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні подання д/в, суд апеляційної інстанції задовольнив подання та визначив ½ житлового будинку, як частку боржника, на яку може бути звернено стягнення для виконання рішення суду, суд касаційної інстанції це скасував та залишив у силі ухвалу суду першої інстанції. ВСУ скасував всі ухвали судів стосовно подання д/в та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК ВСУ у справі № 6-599цс17: За положеннями статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

За частиною першою статті 379 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

При вирішенні цього питання слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Так, суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї (частина друга статті 70 СК України).

Водночас, забезпечення позову по суті – це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Разом з тим відчуження одним з подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя (частина друга статті 64 Сімейного кодексу України; далі – СК України) під час дії заборони на реалізацію майна, що є їх спільною сумісною власністю, у порядку забезпечення позову, може ускладнити хід виконавчого провадження.

Таким чином, під час вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, у зв’язку з виконанням судового рішення суд повинен був з’ясувати, чи спірне майно є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, чи відбулося відчуження цього майна з метою унеможливити звернення стягнення на нього в порядку виконання судового рішення, з урахуванням тієї обставини, що таке відчуження здійснено під час дії заборони на його реалізацію (арешт) у порядку забезпечення позову, про яку боржнику було відомо, а відтак, чи правомірно укладено правочин про відчуження вказаного майна з огляду на неможливість виконання судового рішення про стягнення заборгованості й порушення прав кредитора шляхом позбавлення його можливості задовольнити свої вимоги за рахунок частки майна боржника.

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: