Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 103. Призначення експертизи судом

1. Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

6. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

7. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: При наполяганні боржника на непідписанні кредитного договору чи іншого правочину суд повинен роз’яснити йому право на клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (ВС/КЦС у справі № 1512/2-234/11 від 20 лютого 2019р.)

Неоднозначна постанова ВС, яка вносить дисонанс у вже сталу судову практику щодо реагування на заяву боржника у відношенні кредитного договору «це не мій підпис, я нічого не підписував, подивиться як я насправді розписуюсь, банківські працівники – шахраї, тощо». Зазвичай суди із посмішкою відносяться до такої поведінки боржника, особливо коли подібні заяви озвучує адвокат боржника, а сам боржник не наважується прийти до суду. У переважній більшості випадків навіть якщо заявлене клопотання судді відмовляють і у призначенні почеркознавчої експертизи посилаючись на відсутність умовно-вільних зразків підпису боржника та і взагалі не бажають серйозно ставитися до таких заперечень.

Так було і у цій справі. Поручитель (відповідач) заявляв суду, що не знайомий с боржником та не підписував договір поруки і клопотав про витребування у кредитора оригіналу кредитного договору та договору поруки. Суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, а саме клопотання зникло з матеріалів справи. Окрім того відповідач надав суду інформацію про відкриття кримінального провадження за фактом підроблення його підпису та надавав для огляду свій паспорт з несхожим підписом, який був виданий йому вже після дати укладання зазначеної на договорі поруки. Ці доводи були проігноровані судами.

У підсумку суд першої інстанції задовільнив позов кредитора про стягнення з нібито поручителя суми боргу, а суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні апеляційної скарги. Суд касаційної інстанції скасував постанову суду апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ВС констатував істотні процесуальні порушення у справі – ст. 12 ЦПК України та ст. 103 ЦПК України, а саме не роз’яснення судами попередніх інстанцій право відповідачу заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у випадку, коли відповідач заявляє про непідписання ним договору поруки – правочину, внаслідок порушення умов якого і присуджується стягнення коштів.

Так, «суд зобов'язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків.»

Звичайно в цьому конкретному випадку експертиза підпису на договорі поруки необхідна для правильного вирішення спору, проте якщо така практика буде відбуватися у кожному випадку наполягання боржником на непідписанні кредитних та фінансових документів, то це може вилитися в технологію затягування справи та латентного зловживання процесуальними правами.

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные статьи
Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события:
0