Стаття 150. Види забезпечення позову

Цивільний процесуальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы
  • 10418

    Просмотров

  • 10418

    Просмотров

  • Добавить в избраное

    1. Позов забезпечується:

    1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

    1 - 1 ) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

    {Частину першу статті 150 доповнено пунктом 1 - 1 згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019 }

    2) забороною вчиняти певні дії;

    3) встановленням обов’язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

    {Пункт 3 частини першої статті 150 в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020 }

    4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

    5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

    6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

    {Пункт 7 частини першої статті 150 виключено на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020 }

    8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

    9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

    10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

    {Пункт 10 частини першої статті 150 в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020 }

    2. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

    3. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

    4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

    Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, запаси матеріальних цінностей державних резервів, передбачені Законом України "Про державні резерви", а також вжиття інших заходів забезпечення позову, що перешкоджають використанню матеріальних цінностей державних резервів за призначенням, встановленим законом.

    {Частину четверту статті 150 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3310-IX від 09.08.2023 }

    {Частина четверта статті 150 із змінами, внесеними згідно із Законами № 590-IX від 13.05.2020 , № 720-IX від 17.06.2020 ; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 }

    5. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

    6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, а також зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.

    {Частина шоста статті 150 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 }

    7. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також встановлення для Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій.

    {Частина сьома статті 150 в редакції Законів № 590-IX від 13.05.2020 , № 3585-IX від 22.02.2024 }

    8. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), до таких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

    {Частина восьма статті 150 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 }

    9. Майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

    {Частина дев’ята статті 150 в редакції Закону № 590-IX від 13.05.2020 }

    10. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

    Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв’язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції".

    {Частину десяту статті 150 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 198-IX від 17.10.2019 }

    11. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб’єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

    {Статтю 150 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 }

    12. Арешт на майнові права у вигляді майнових прав у внутрішній системі обліку особи, яка провадить клірингову діяльність, накладається в порядку, встановленому статтею 64 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

    Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках, у тому числі іноземних, на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків, а також на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів.

    {Абзац другий частини дванадцятої статті 150 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 }

    {Статтю 150 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }

    13. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень про примусове відчуження майна під час дії воєнного стану, прийнятих відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".

    {Статтю 150 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом № 3723-IX від 22.05.2024 }

    14. Тимчасово, під час дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення чи скасування, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, передбачених цим Кодексом, якщо відповідачем (боржником) є або має бути визначене господарське товариство, яке відповідає сукупно таким критеріям:

    є оператором критичної інфраструктури;

    частки (акції, паї) господарського товариства були примусово відчужені під час дії воєнного стану;

    державі у статутному капіталі господарського товариства прямо або опосередковано належить більше 50 відсотків часток (акцій, паїв).

    {Статтю 150 доповнено частиною чотирнадцятою згідно із Законом № 3723-IX від 22.05.2024 }

    Предыдущая

    151/520

    Следующая
    Добавить в избраное
    КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Забезпечення позову шляхом задоволення тотожних позову вимог є грубим порушенням положень частини десятої статті 150 ЦПК України та не допускається (ВС КЦС справа № 758/2776/21 від 15.12.2021 р.)
     Власник приміщень на 2-4 поверсі звернулася до суду з позовом до ТОВ “Е” про встановлення сервітуту. Справа в тім – що ТОВ “Е” перешкоджало їй та іншим особам, зокрема, орендарям належних їй приміщень, в доступі до її приміщень, не даючи можливість проходити через приміщення 1 поверху, сходовою кліткою та коридором на 1-4 поверхах, що належать відповідачеві.

    Одночасно з позовом вона подала заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити ТОВ «Е» та іншим особам, які на законних підставах володіють та користуються нежилими приміщеннями інженерно-побутового корпусу:

    • перешкоджати та забороняти проходити через зазначені нежилі приміщення позивачу та іншим особам, які на законних підставах володіють та користуються іншими приміщеннями;
    • проводити будь-які будівельні роботи (перепланування, реконструкцію та інші) нежилих приміщень інженерно-побутового корпусу.

    А також, просила накласти арешт на нежилі приміщення цього корпусу належні на праві приватної власності ТОВ «Е».

    Заяву позивач мотивувала тим, що не забезпечення позову унеможливить ефективний захист її прав та інтересів; невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення, до того ж - після пред'явлення нею цього позову, відповідач може розпочати будівельні роботи в зазначених приміщеннях та/або відчужити нежилі приміщення на користь третіх осіб, що унеможливить захист її прав та інтересів. Читати повністю

    Аналізуйте судовий акт: Захід забезпечення позову не може бути тотожнім позовним вимогам (ВС/КЦС у справі № 752/24015/20 від 22.09.2021)
    За загальним правилом інститут забезпечення позову покликаний забезпечити реальне виконання судового рішення у разі якщо існує реальна та доведена загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

    Норми ст. 150 ЦПК України визначають перелік заходів забезпечення позову. Втім даний перелік не є вичерпним.

    Конституюючись такою певною невизначеністю в окремих випадках позивачі шляхом застосування заходів забезпечення намагаються отримати потрібний їм результат ще до винесення рішення по суті справи. І ось яскравий приклад такої ситуації.

    У даній справі один із суддів Конституційного Суду України звернувся до подачі позову звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у якій просив заборонити підприємству Державного управління справами виселяти його та членів його родини з кімнати яку він займає; заборонити передавати в користування іншим особам кімнату, яка перебуває у його користуванні та заборонити обмежувати доступ (прохід, проїзд) його та членів його родини на територію де знаходиться згадана вище кімната. Читати повністю

    Аналізуйте судовий акт: Арештувати власне майно з метою уникнення боргу не вдасться (ВС/КЦС № 755/5333/20 від 24.02.2021)

    За загальним визначенням забезпеченням позову є сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

    Цивільним процесуальним законом одним із заходів такого забезпечення визначено арешт на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

    Отже Цивільний процесуальний кодекс чітко визначає приналежність майна на який може бути накладено арешт як захід забезпечення позову, але у даній справі позивач який є боржником за кредитним договором перед банком вирішив будь-яким шляхом убезпечити належне йому майно від накладення на нього стягнення і ось, що з цього вийшло (спойлер – аж нічого).

    У даній справі суд розглядав позов боржника про визнання недійсним договору позики та договору іпотеки.

    Одночасно із поданням позовної заяви позивачем до суду було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні йому квартиру та паркомісце, які є предметом іпотеки.

    Суд першої інстанції вказану заяву задовольнив мотивувавши своє рішення тим, що не вжиття вказаного заходу може ускладнити або зробити неможливим подальше виконання рішення суду у зв`язку з існуванням можливості реалізації відповідачем нерухомого майна.

    Апеляційний суд визнав таку позицію обґрунтованою.

    На вказані рішення банківською установою було подано касаційну скаргу, яку обґрунтовано тим, що вказані рішення суперечать вимогам п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, яка передбачає, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належать відповідачеві.

    Крім того, позивач звернувся до суду з позовною заявою немайнового характеру, проте заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що була задоволена судом, відповідає виключно позовним вимогам майнового характеру, що не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

    Касаційний цивільний суд із доводами відповідача погодився.

    Приймаючи таке рішення КЦС у своїй постанові вказав наступне.

    З аналізу ст. 149 ЦПК України випливає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

    У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

    Проте при задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони їх відчуження, суди не звернули уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві. Тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі. Предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсними договорів. В разі задоволення позову рішення суду не підлягатимуть примусовому виконанню, а тому суди помилково вважали, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.

    Аналізуйте судовий акт: Заборона користування індивідуальним банківським сейфом та обмеження доступу до нього при поділі майна подружжя є належним заходом забезпечення позову (Київський райсуд м. Одеси у справі № 947/1927/20 від 07.02.2020)

    Нормами статті 150 Цивільного процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення позову.

    Хочу відразу звернути увагу на те, що останній не є вичерпним, оскільки пунктом 2 частини першої вказаної статті визначено, що позов може забезпечуватись шляхом заборони вчиняти певні дії.

    Отже законодавцем позивачу надано так би мовити «широке поле для маневру» відповідно до кожної конкретної ситуації.

    На практиці трапляються досить екзотичні засоби забезпечення позову про один з яких і йдеться в ухвалі, яку запропоновано до уваги.

    У даній справі колишня дружина вирішила поділити свою спільну сумісну зі своїм колишнім чоловіком власність, зокрема і готівкові грошові кошти, які зберігаються у банківських скриньках.

    З метою забезпечення позову останньою до суду було подано заяву про забезпечення позову у якій позивач просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення відповідачу та будь-яким іншим особам, які наділені відповідними повноваженнями від його ім`я, заборони доступу та користування індивідуальними банківськими сейфами для зберігання грошових коштів та інших цінностей, що розташовані у банківській установі.

    Мотивуючи таке прохання позивач послалась на те, що до розгляду справи по суті, відповідач має можливість доступу до банківських сейфів, за наслідком чого забрати готівкові кошти з вказаних сейфів, внаслідок чого буде відсутня можливість встановити таке майно, для подальшого його розподілу, чим буде зроблено неможливість розгляду зазначених вимог та ускладнить виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.

    Суд таке прохання задовольнив.

    Приймаючи таке рішення суд послався на те, що згідно ч.3 ст.149 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

    Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

    При цьому вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

    Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

    Разом з тим, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

    Отже вказані вимоги про забезпечення позову шляхом вжиття заявленого виду співрозмірним позовним вимогам, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист, оскільки до розв`язання виниклого між сторонами по справі спору по суті, відповідач має право зняти зі зберігання у вказаних банківських сейфах спірне майно, яке в свою чергу підлягає встановлення та розподілу і є предметом спору в цій справі, у разі доведеності сторонами по справі своїх вимог і заперечень, чим в свою чергу зробить не можливим розгляд справи та виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог позивача, у зв`язку з чим суд доходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

    При цьому вжиття саме таких заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

     

     

    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст