1. В коментованій статті викладені вимоги щодо змісту та форми заяви про перегляд заочного рішення. За формою, заява про перегляд заочного рішення не відрізняється від інших документів, що подаються сторонами до суду - вона повинна бути викладена письмово. Оскільки немає жодних застережень, то заява про перегляд заочного рішення може бути як написана від руки, так і надрукована.
2. У заяві про перегляд заочного рішення зазначається найменування суду, який таке рішення ухвалив, далі - найменування відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку. Такі відомості мають важливе значення з огляду на те, що право звернення із заявою про перегляд заочного рішення належить тільки відповідачу, і звернутися він може лише в суд, що ухвалив заочне рішення (ст.228 ЦПК).
Не менше значення у заяві про перегляд заочного рішення надається зазначенню обставин та доказів, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, та посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. Адже, відповідно до ст.232 ЦПК заочне рішення підлягає скасуванню лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Поважними можуть бути визнані причини, які дозволяють припускати, що особа, яка належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, не змогла з’явитися в судове засідання та повідомити суд про причини своєї неявки через обставини, які не залежали від її волі, наприклад, хвороба, відрядження, обставини надзвичайного характеру, реорганізація юридичної особи тощо. Поважною причиною неявки буде також те, що відповідач насправді не отримував повідомлення про час та місце розгляду справи, тобто не був повідомлений належним чином.
У заяві про перегляд заочного рішення також повинно бути зазначено, в чому ж полягає прохання відповідача - клопотання про перегляд заочного рішення. Вважаємо, що можна зазначати також клопотання про скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку, оскільки саме такі повноваження суду першої інстанції щодо заочного рішення передбачає ЦПК (ч.3 ст. 231).
3. Обов’язковим реквізитом заяви про перегляд заочного рішення є підпис особи, яка її подає. Це може бути як відповідач, у зв’язку з неявкою якого ухвалене заочне рішення, так і його представник. Такий елемент заяви необхідний для виявлення дійсної волі особи на подання заяви про перегляд заочного рішення. Якщо ж підпис особи, що подає заяву про перегляд заочного рішення відсутній, то форма її не може вважатися дотриманою.
4. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів. Така вимога закону забезпечує можливість всім учасникам процесу отримати повну та достовірну інформацію про нього та підготуватися до розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
5. Якщо заява про перегляд заочного рішення подається представником відповідача, то необхідно додати довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. Відповідно до ст.42 ЦПК повноваження представників сторін мають бути посвідчені такими документами: 1) довіреністю фізичної особи, 2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника, 3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об’єднанням, або договором.
6. Для зменшення витрат сторін та з метою полегшення звернення відповідача із заявою про перегляд заочного рішення законодавством встановлено, що судовий збір за її подання не сплачується.
7. ЦПК передбачає наслідки недотримання вимог закону щодо форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення. Щодо цього питання ч.7 ст. 229 ЦПК містить бланкетну норму, яка відсилає до ст.121 ЦПК. В розглядуваних ситуаціях закон вказує на необхідність застосування наслідків недотримання вимог закону щодо форми і змісту позовної заяви.
Таким чином, суддя, встановивши, що заяву про перегляд заочного рішення подано без додержання вимог, викладених у ч.1-5 ст.229 ЦПК, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє відповідача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо відповідач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені ч.1-5 ст.229 ЦПК, заява про перегляд заочного рішення вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається відповідачеві. Про повернення заяви про перегляд заочного рішення суддя постановляє ухвалу, яка відповідно до п.3 ч.1 ст. 293 ЦПК може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
page
youtube
