1 мільйон гривень за військову службу у віці 18-24: актуальна судова практика

13.02.2025 Уряд реалізував експериментальний проект для підвищення мотивації до проходження військової служби молодими особами віком до 25 років, які ще не підлягають обов’язковій мобілізації. З цією метою була ухвалена постанова КМУ від 11.02.2025 № 153 (далі – ПКМУ № 153), за якою з дотримання певних умов можна претендувати на одноразову грошову допомогу (далі – ОГД) в розмірі 1 мільйон гривень.

Позаяк Уряд поширив її дію не лише на нові контракти, які укладаються з 13.02.2025 (з дати набрання чинності постановою), але частково надав їй зворотної дії у часі, найбільше проблем з отриманням цієї ОГД виникає у тих військовослужбовців, які розпочали службу до 13.02.2025 .

Спробуємо розібрати, в яких випадках право на цей вид ОГД – на боці військовослужбовця, а в яких відмова військової частини визнається судами правомірною. Розглянемо найпоширеніші випадки відмов у виплаті та проаналізуємо судові перспективи оскарження.

1. «Старий» контракт, укладений до 24.02.2022

Одна із розповсюджених підстав для відмови у виплаті 1 млн грн – це укладення військовослужбовцем контракту до початку введення в Україні воєнного стану.

Позиція адміністративних судів з цього приводу не є однозначною. Частина суддів формально та буквально тлумачить вимогу про те, що прийняття на військову службу мало відбутись виключно під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (див. справи № 560/18429/25, 560/5060/26, 580/1219/26, № 580/4014/26, № 280/431/26, № 340/8544/25).

Прихильники такої думки виходять з мети впровадження такої виплати та зазначають, що:

• цей експериментальний проект спрямований на стимулювання та мотивацію громадян до вступу на військову службу саме в умовах підвищеного ризику під час дії воєнного стану;
• ОГД є спеціальним заохочувальним інструментом державної політики, розробленим для залучення нових людських ресурсів, зокрема, молоді до 25 років, яка не підлягає примусовій мобілізації, до сил оборони в умовах повномасштабної агресії;
• держава прагне стимулювати тих громадян, волевиявлення яких стати на захист країни сформувалося безпосередньо під час воєнного стану;
• якщо військовослужбовець обрав військову службу своєю професією та уклав контракт до 24.02.2022, то його вступ на службу об`єктивно не міг бути наслідком стимулюючого впливу ані фактору повномасштабної війни, ані експериментального проекту, впровадженого у 2025 році(справа № 560/2998/26, рішення скасоване в апеляції);
• «старий» контракт фізично та юридично не міг укладатися «на досягнення мети» цього проекту.

Однак наведений вище поділ контрактників на «нових» і «старих» важко назвати справедливим. Адже він не враховує багатьох нюансів, у т.ч. які стосуються подальшого розвитку правовідносин військовослужбовця, який спочатку підписав контракт до 24.02.2022, однак не покинув військову службу та продовжив її уже після введення воєнного стану. Отже такий підхід видається дискримінаційним та спірним.

Читайте статтю: Кримінальна відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336 ККУ): ознаки злочину

2. Продовження строку дії «старого» контракту або переукладення нового після 24.02.2022

Однак не всі суди вузько тлумачать умову щодо дати укладення контракту, але керуються принципами справедливості, виходячи з того, що:

- запроваджений Урядом експеримент по залученню до військової служби осіб віком від 18 до 24 років жодним чином не може обмежувати в праві на отримання цієї ОГД тих осіб, які станом на 24.02.2022 вже проходили військову службу у віці від 18 до 24 років, і продовжили таку службу після 24.02.2022, ставши на захист держави. В протилежному випадку порушується принцип справедливості у взаємовідносинах "держава-людина" та рівноправності громадян, які до настання мобілізаційного віку добровільно стали на захист суверенітету країни (справа № 160/24395/25);

- ПКМУ №153 не містить жодних застережень чи обмежень щодо необхідності підписання контракту саме вперше, та не встановлює обмежень щодо:

а) повторного укладення контракту;

б) врахування чи впливу попереднього проходження військової служби за контрактом на право отримати цю ОГД (справи № 560/14855/25, № 560/15370/25).

- виплата ОГД лише особам, які проходять військову службу на період воєнного стану, буде дискримінаційною відносно осіб, які до 25 років прийняті на службу та проходять військову службу за контрактом до введення воєнного стану, та після введення воєнного стану також виявили бажання продовжувати військову службу, подовживши дію укладеного контракту в період воєнного стану (справа № 380/3744/26).

- такі військовослужбовці, що продовжили строк дії контракту, фактично виконували бойові завдання у районах ведення бойових дій та перебувають у рівних умовах з військовослужбовцями, які вперше уклали контракт під час воєнного стану;

- інше тлумачення ПКМУ №153 та виключення цієї категорії військовослужбовців із числа осіб, які мають право на отримання ОГД, призведе до необґрунтованої диференціації їх правового становища виключно за ознакою дати укладення первинного контракту, що не пов`язано ані з характером виконуваних ними завдань, ані з рівнем ризику для життя та здоров`я, ані з обсягом виконаного військового обов`язку щодо захисту Батьківщини (справа №460/6318/26).

З огляду на те, що в судовій практиці спостерігається неоднаковий підхід щодо дати укладення контракту як умови для виплати або відмови у виплаті ОГД, така ситуація підвищує шанси для вдалого оскарження до суду відмови у виплаті ОГД з цієї підстави.

Читайте статтю: Закриття кримінальних справ щодо військовослужбовців, які вчинили СЗЧ та дезертирство: судова практика (ч. 5 ст. 401 КК України)

3. Спочатку строковик, після 24.02.2022 року – контрактник, як бути в таких випадках?

Ще одна доволі поширена причина для відмови у виплаті ОГД, де рішення судів ухвалюються на користь військовослужбовця, це початок служби у статусі строковика до 24.02.2022 року, а продовження контрактником. В таких випадках суди зазначають, що:

- ПКМУ №153 не містить обмежень щодо виплати винагороди військовослужбовцям, які проходили строкову службу ще до введення воєнного стану, і вузьке тлумачення цієї постанови було б дискримінаційним щодо них (справи №160/2624/26, №160/4686/26, № 620/13284/25 № 240/18013/25);

- ПКМУ від 30.07.2025 № 942 (це – постанова Уряду, якою було внесено зміни до ПКМУ № 153) була прийнята саме для того, щоб інтегрувати колишніх строковиків у загальну систему виплат ПКМУ № 153 та усунути їхню дискримінацію;

- після внесення змін колишні строковики, які підписали контракт під час воєнного стану, набули аналогічного правового статусу з іншими військовими. На них автоматично поширюються як загальні критерії, так і всі передбачені винятки (справи № 340/460/26, №460/5053/26).

Отже якщо Ви до 24.02.2022 проходили строкову військову службу, а пізніше уклали контракт, є високий шанс отримати позитивне судове рішення щодо виплати ОГД, якщо військова частина відмовляє з цієї причини.

4. Мобілізований чи контрактник?

Це - ще одна розповсюджена причина для відмови у виплаті ОГД, яка є безпідставною, адже:

- ПКМУ №153 не містить вимоги, що особа повинна проходити військову службу виключно за контрактом, а навпаки, прямо передбачає, що особи, призвані на військову службу, також мають право на отримання ОГД (справа №380/23626/25).

Отже, мобілізовані за дотримання всіх інших обов’язкових умов можуть претендувати на цю виплату.

Читайте статтю: Пенсійний орган не зараховує стаж з трудової книжки для призначення пенсії за віком: що робити в таких випадках

5. Довідка про участь у ЗАХОДАХ та Довідка про участь у БОЙОВИХ ДІЯХ – в чому різниця?

Наступна поширена причина для відмови у виплаті ОГД – не та форма Довідки, якою військовослужбовець намагається підтвердити свою участь у бойових діях тривалістю не менше ніж 6 місяців.

20.02.2025 року Міністр оборони України окремим дорученням № 999/уд затвердив форму Довідки про безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин.

І коли військовослужбовець надає іншу форму Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України за іншою формою, яка затверджена ПКМУ від 22.08.2023 року № 887, то деякі суди вважають її недостатнім та неналежним доказом для підтвердження факту участі саме у бойових діях.

Ось наведемо варіанти обґрунтування судами такої позиції:

- п.4 ПКМУ №153 від 11.02.2025 не використовує поняття «учасник бойових дій», та формулює поняття значно вужче, ніж воно сформульовано у п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави – агресора (справи № 560/18429/25, № 560/16101/25, у справі № 420/21241/25 з цього приводу відкрита касація);

- Довідкою підтверджується те, що військовослужбовець брав безпосередню участь в ЗАХОДАХ, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, в той час як приписами пунктів 3, 4 ПКМУ № 153 критерієм відповідності визначена безпосередня участь у БОЙОВИХ ДІЯХ;

- обґрунтувань тотожності цих правових категорій, що мають різний буквальний зміст, військовослужбовцем не наведено (справа №200/6268/25). У цій справі суд взагалі прямо вказує на те, що його цікавить виключно буквальне тлумачення норми, а не її суть.

Однак в частині судових рішень довідка про участь у ЗАХОДАХ, яка затверджена ПКМУ №887 від 22.08.2023 року, приймається судами як належний та достатній доказ для підтвердження періоду участі в бойових діях в сукупності з іншими доказами у справі, які вдасться отримати військовослужбовцю.

Є декілька шляхів, якими можна додатково підтверджувати участь військовослужбовця саме у бойових діях, а не в заходах, якщо частина перешкоджає в цьому або відмовляється виготовити Довідку за потрібною формою. Однак варто зауважити, що бувають випадки, коли у Довідці про участь у ЗАХОДАХ указаний більший період, аніж у Довідці про участь у БОЙОВИХ ДІЯХ. Наприклад, таке виникає тоді, коли території участі в ЗАХОДАХ не входять до Переліку територій, на яких велись бойові дії. Тому потрібно належним чином підготуватися й доказувати кількість днів участі в бойових діях. Адже якщо в судовому процесі ми зіштовхуємось з проявами надмірного формалізму суду, сама по собі Довідка про участь у ЗАХОДАХ з великою ймовірністю може бути відхилена судом як недостатній або неналежний доказ.

6. Хто повинен збирати довідки про кількість днів участі у бойових діях?

У тих випадках, коли військовослужбовець брав участь у бойових діях у складі кількох військових частин, суди зазначають:

- що коли для прийняття рішення про виплату ОГД необхідні відомості або документи, які перебувають у володінні інших військових частин, військова частина зобов`язана організувати їх отримання у межах службових процедур (справа № 520/26537/25).

Все ж, з метою пришвидшення збору цих відомостей військовослужбовець або адвокат можуть вживати зі свого боку додаткових заходів для отримання цих документів.

7. Військовослужбовець звільнився з військової служби до 13.02.2025 року

ПКМУ № 153 набрала чинності з 13.02.2025. Переважна більшість судів відмовляє у виплаті ОГД у розмірі 1 млн грн у тих випадках, якщо військовослужбовець припинив військову службу до цієї дати.

Суди мотивують це тим, що:

- однією з умов для виплати ОГД є перебування особи, яка претендує на таку винагороду, у статусі військовослужбовця станом на 13.02.2025 - дату набрання чинності ПКМУ №153 (справа № 480/240/26).

Однак іноді суди враховують підстави звільнення з військової служби. Зокрема, це стосується випадків, коли військовослужбовець отримав травму/поранення, пов’язане із захистом Батьківщини, та/або інвалідність, і з цієї підстави був звільнений за станом здоров’я як непридатний до військової служби.

Ось, до прикладу, типова позиція суду в цій категорії справ:

- тлумачення абз. 4 п. 4 ПКМУ №153 у вузькому значенні, тобто лише відносно осіб, у яких наявне захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), одержаних під час захисту Вітчизни, але за умови подальшого проходження ними військової служби (тобто визнання таких осіб придатними до військової служби), буде дискримінаційним відносно осіб, які отримали інвалідність, пов`язану із захистом Батьківщини та є непридатними до військової служби (справи № 620/6914/25, № 420/28300/25, № 240/29128/25).

Щодо цієї умови виплати ОГД практика формується досить однозначно:

1) претендент на виплату має обов’язково бути діючим військовослужбовцем станом на 13.02.2025;

2) виняток становлять поки-що тільки ті військовослужбовці, які були звільнені до 13.02.2025 за станом здоров’я або за наявності інвалідності.

8. Звернувся із заявою про виплату ОГД після звільнення з військової служби

В деяких випадках військовослужбовці з тих чи інших причин не подають рапорт на отримання ОГД в 1 млн грн під час проходження служби, а звертаються з відповідною заявою уже після звільнення.

Однак суди не вважають це перешкодою у здійсненні виплати, адже:

- ПКМУ №153 не містить обмежень чи застережень відносно отримання ОГД колишніми військовослужбовцями за умови дотримання інших умов (справа № 280/10789/25);

- право на отримання ОГД за тривалість проходження служби в бойових умовах виникло у військовослужбовця ще 13.02.2025, тобто в день набрання чинності ПКМУ № 153, а заява від 11.11.2025 свідчить лише про початок реалізацію ним такого права, оскільки військова частина самостійно та своєчасно не забезпечила реалізацію такого права (справа № 300/1901/26);

- право на отримання ОГД не прив`язане до моменту, коли військова частина офіційно оформить виплату. Воно гарантується ПКМУ №153 і не може підпорядковуватися термінам виконання постанови, які можуть бути різної тривалості (справа № 420/10498/26);

- право на ОГД пов`язується з фактом проходження служби та участі у бойових діях за визначених умов, а не з поданням рапорту до чи після звільнення зі служби;

- військова частина є тим суб`єктом, яка веде облік проходження служби військовослужбовцем у відповідний період, здійснює або мала здійснити належні розрахунки та оформлення документів при звільненні, і не може уникати виконання обов`язків, посилаючись на сам факт завершення служби військовослужбовцем (справа № 520/26537/25).

Таким чином, звернення щодо виплати ОГД після звільнення зі служби колишнім військовослужбовцем не є підставою для відмови у виплаті за дотримання усіх обов’язкових умов, передбачених ПКМУ № 153. Головне, щоб особа перебувала у статусі військовослужбовця до 13.02.2025 .

Значна частина судових рішень перебувають на сьогодні на етапі апеляційного перегляду. Не виключено також, що в перспективі Верховний Суд сформулює правові висновки, які допоможуть усунути деякі прогалини у правозастосуванні ПКМУ № 153 на користь військовослужбовців.

Підсумовуючи, ми розглянули основні причини відмов, з якими зіштовхуються військовослужбовці у виплаті ОГД 1 млн грн за ПКМУ № 153, та шляхи їх вирішення. Однак це далеко не всі проблеми, які можуть виникати на шляху оформлення цих виплат. Тому варто звертатись до фахівців, які допоможуть перевірити, чи може військовослужбовець претендувати на цей вид виплати, усунути недоліки або витребувати ті документи, яких не вистачає для оформлення цієї виплати.

Автор аналітичної статті - адвокат Сидор Аліна Володимирівна

Для консультацій та правової допомоги можна звертатись за телефоном :

моб.тел.: 096-46-18-798 (всі месенджери) або через сторінки в соцмережах:

ФБ: https://www.facebook.com/profile.php?id=100054491170303

інстаграм: https://www.instagram.com/alinasydorv?igsh=MXZzY3hlMmxzMjkxdQ

e-mail: sydor_av@ukr.net

Правничі послуги адвоката є платними.