1. Розгляд справ даної категорії відповідно до ч.4, ст.234 ЦПК провадиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів. В розгляді справи обов’язково повинні брати участь заявники (кандидати в усиновителі) і заінтересовані особи (органи опіки і піклування або Центру по усиновленню дітей). Суд може викликати і допитати й інших осіб, наприклад, представників дитячої виховної установи, свідків і т.д.
Пункт 9 Постанови Пленуму ВС України № 2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначає, що у справах про усиновлення не допускається участь у справі через представника.
2. Сімейний кодекс України гарантує таємницю усиновлення. Так, відповідно до ст.226 СК особа має право на таємницю перебування на обліку тих, хто бажає усиновити дитину, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення. Дитина, яка усиновлена, має право на таємницю, в тому числі і від неї самої, факту її усиновлення. Особа, яка була усиновлена, має право після досягнення нею чотирнадцяти років на одержання інформації щодо свого усиновлення.
Згідно ст. 227 СК усиновлювач має право приховувати факт усиновлення від дитини, яка ним усиновлена, і вимагати нерозголошення цієї інформації особами, яким стало відомо про неї як до, так і після досягнення дитиною повноліття. Усиновлювач має право приховувати від дитини факт її усиновлення, якщо розкриття таємниці усиновлення може завдати шкоди її інтересам. Якщо усиновлюється дитина, яка не досягла семи років, службові особи при виявленні її згоди на усиновлення зобов´язані вживати заходів щодо забезпечення таємниці усиновлення від самої дитини.
Відповідно до ст. 228 СК особи, яким у зв´язку з виконанням службових обов´язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), зобов´язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв´язку з цивільною чи кримінальною справою, яка є у їх провадженні. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом. Тому для забезпечення таємниці усиновлення розгляд даних справ провадиться в закритому судовому засіданні.
2. Суд повинен перевірити в судовому засіданні наявність і законність підстав усиновлення. Суд, зокрема, має перевірити: чи може дана особа бути усиновителем; чи не порушені права осіб, які мають переважне право на усиновлення даної дитини; чи є підстави для усиновлення даної дитини (дані про батьків, наявність їх згоди, їх правове становище, їх участь у вихованні і утриманні дитини); чи додержаний порядок взяття на облік кандидатів в усиновителі, чи є необхідні документи.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав» положення ч.2 ст.219 СК у взаємозв’язку з положенням ч.4 ст.217 цього Кодексу слід розуміти так: для усиновлення дитини, батьками якої є неповнолітні особи, неповнолітні особи, потрібна згода їх самих, а також їхніх батьків не залежно від часу, протягом якого неповнолітні батьки не проживали з дитиною. Заява (заяви) про усиновлення двох або більше дітей підлягає розгляду судом в одному провадженні, навіть якщо ці діти не є між собою братами або сестрами.
Якщо дитина, яка усиновлюється, має батьків, однією з умов для ухвалення рішення про її усиновлення є їхня вільна та безумовна згода. При цьому слід враховувати, що до набрання рішенням суду законної сили кожен з батьків вправі відкликати свою згоду з будь-яких підстав.
Згода батька на усиновлення дитини, народженою матір’ю, яка не перебуває у шлюбі, не потрібна, якщо запис про батька дитину у Книзі реєстрації народжень здійснено за прізвищем матері, а його ім’я та по батькові записано за її вказівкою.
Суд також може ухвалити рішення про усиновлення без згоди опікуна (піклувальника), закладу охорони здоров’я або навчального закладу за умови, що їхня відмова у наданні згоди на усиновлення дитини не відповідає її інтересам.
page
youtube
