Главная Сервисы для юристов ... Законы Цивільний процесуальний кодекс України Стаття 223. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи Стаття 223. Наслідки неявки в судове засідання уча...

Стаття 223. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи

Цивільний процесуальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы
  • 103623

    Просмотров

  • 103623

    Просмотров

  • Добавить в избраное

    1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

    2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

    1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

    2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

    3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

    4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

    5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

    3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

    1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

    2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;

    3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

    4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

    4. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

    5. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

    6. Наслідки, визначені частинами третьою - п’ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.

    7. У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.

    8. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з’явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

    9. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

    Предыдущая

    224/525

    Следующая
    Добавить в избраное
    КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Для залишення позову без розгляду в матеріалах справи повинні бути докази судових викликів на засідання на які не з’являється позивач, при цьому, лише довідки про доставку йому СМС повідомлення з судповісткою недостатньо. (ВС КЦС №465/4958/17 від 15.11.2024 р.)
     Позивачка звернулася до суду з позовом де просила визнати договір дарування житлової квартири недійсним. За заявою представника відповідача, ухвалою районного суду позовну заяву було залишено без розгляду. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що справа неодноразово призначалася до розгляду, сторони належним чином та у встановлені нормами ЦПК України строки, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи. Але на останнє судове засідання, позивач вкотре не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила. При цьому аналогічний позов цієї позивачки вже якось залишався б/р.

    Проте, постановою апеляційного суду ухвалу районного суду про залишення б/р - скасовано. Направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Подано було касаційну скаргу, однак ВС КЦС не підтримала залишення б/р позову, пояснивши наступним:

    Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша та п`ята статті 223 ЦПК України).

    Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України). Читати повністю

    Аналізуйте судовий акт: Закриття провадження через неявку позивача можливе лише під час розгляду справи по суті (ВС/КЦС у справі № 463/4480/19 від 03.11.2021)
    Неодноразова неявка позивача у судові засідання є однозначною підставою для залишення позову без розгляду та закриття провадження (ч.ч. 1-2 ст. 223 ЦПК України).

    Вказані норми закону є своєрідним обмежувачем позивача від недобросовісної поведінки та заходом спрямованим на унеможливлення зловживання ним процесуальними правами.

    Проте, слід чітко відрізняти неявку у підготовчі засідання та неявку у судові засідання під час розгляду справи по суті і ось чому.

    Ухвалою суду першої інстанції позовну заяву залишено без розгляду у зв’язку із неодноразовою неявкою у судові засідання позивача належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи. Читати повністю

    Аналізуйте судовий акт: Неявка позивача у судове засідання навіть за наявності поважних причин є підставою для залишення позову без розгляду (ВС/КЦС у справі № 465/6555/16-ц від 28.10.2021)
    Очевидним є те, що саме позивач є ініціатором судового розгляду справи, оскільки саме він звертається до суду із позовами про захист його порушених прав і інтересів.

    Такий статус накладає на вказаного учасника справи певні обов’язки за порушення яких суд може прийняти несприятливе для позивача рішення.

    Так, законодавець з метою сприяння оперативності правосуддя, унеможливлення зловживання своїми процесуальними правами позивачем у ч. 5 ст. 223 ЦПК України визначив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

    В свою чергу у п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України зазначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Читати повністю

    1. Законна сила рішення суду – це така його властивість, яка робить рішення загальнообов’язковим для виконання. Відповідно до ст. 14 ЦПК судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

    Законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що наявність чи відсутність прав і фактів, що лежать в їх основі, встановлюються остаточно, і в тому, що встановлені рішенням суду права підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу уповноважених осіб.

    2. Коментована стаття визначає порядок набрання рішенням суду законної сили. Час набрання рішення суду законної сили залежить від того чи відбулося його апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили:

    – після закінчення строку на подання апеляційної скарги (10 днів з дня проголошення рішення), якщо таку не було подано;

    – після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване. У випадку оскарження, рішення вступає в законну силу в момент постановлення апеляційним судом ухвали про відхилення апеляційної скарги (подання) або в момент постановлення ухвали про зміну рішення. Це положення залишається незмінним і у випадку, якщо в скарзі (поданні) вказується на неправильність рішення лише в певній частині. Часткове оскарження рішення суду перешкоджає вступу рішення в законну силу в цілому, як в оскарженій, так і в неоскарженій частині.

    3. Законом спеціально не обумовлено ситуацію, коли рішення набирає законної сили, а згодом пропущений строк на апеляційне оскарження поновлюється судом. В такому випадку виникає колізія, оскільки з одного боку, рішення вже набрало законної сили, а з другого боку, об’єктом апеляційного розгляду може бути лише те судове рішення, яке не набрало законної сили.

    На нашу думку, в такому випадку оскаржуване рішення і надалі слід вважати таким, що набрало законної сили, однак його виконання слід зупиняти одночасно з поновленням пропущеного строку.

    4. Набрання рішенням суду законної сили породжує правові наслідки:

    – вирішується спір між сторонами;

    – рішення суду стає загальнообов’язковим;

    – рішення суду може бути виконане примусово;

    – рішення суду є незмінним та остаточним. Разом з тим, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них;

    – не допускається заявлення в суді тотожного позову;

    – не допускається оспорювання в іншому процесі встановлених судом фактів і правовідносин.

    5. Ухвалене рішення до набрання ним законної сили також породжує деякі правові наслідки: воно не може бути скасоване по суті судом, який його постановив; у сторін з’являється право на оскарження; в деяких випадках воно виконується до вступу в законну силу (негайне виконання).

    Суд не може ні скасувати, ні змінити його, хоч би прийшов до висновку про його неправильність. Йому надається право тільки у визначених законом випадках виправити деякі хиби, допущені при складанні рішення.

    6. Після завершення розгляду справи вона здається до канцелярії.

    Документи цивільної справи підшиваються з дотриманням такої послідовності: бланк опису документів (2–3 чистих аркуші для продовження опису, початого на другій сторінці обкладинки); ухвала про прийняття заяви в цивільній справі, про закінчення досудової підготовки, призначення справи до судового розгляду; документи, що підтверджують сплату державного мита; позовна заява (заява окремого провадження, скарга, що виникають з адміністративно-правових відносин), яка надійшла в порядку усунення недоліків (у разі, якщо позовну заяву (заяву, скаргу) було залишено без руху і недоліки щодо форми чи змісту позовної заяви (заяви, скарги) позивачем (заявником, скаржником) усунуто); позовна заява, заява, скарга (первинна позовна заява (заява, скарга) у разі, якщо позовну заяву (заяву, скаргу) було залишено без руху і недоліки щодо форми чи змісту позовної заяви позивачем, заявником, скаржником усунуто); документи, додані до позовної заяви (заяви, скарги); конверт, у якому надійшла позовна заява (заява, скарга); якщо позовну заяву (заяву, скаргу) було залишено без руху і недоліки позивачем усунуто – ухвала про залишення позовної заяви (заяви, скарги) без руху та документи, надані позивачем, заявником, скаржником (крім документів, що підтверджують сплату державного мита, а також позовної заяви (заяви, скарги), що надійшла в порядку усунення недоліків, які підшиваються відповідно до абзаців четвертого та п’ятого цього пункту); заяви про забезпечення позову, ухвали суду, винесені за результатами розгляду заяв про забезпечення позову; документи і матеріали, що надійшли до суду в стадії підготовки справи до судового розгляду; розписки про одержання сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, судових повісток про розгляд справи (судових повісток про виклик у судове засідання).

    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст

    Приймаємо до оплати