Стаття 43. Права та обов’язки учасників справи

Цивільний процесуальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы
  • 26796

    Просмотров

  • 26796

    Просмотров

  • Добавить в избраное

    1. Учасники справи мають право:

    1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

    2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

    3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

    4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

    5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

    6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

    2. Учасники справи зобов’язані:

    1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

    2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;

    3) з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;

    4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

    5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

    6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

    7) виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

    3. У випадку невиконання учасником справи його обов’язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

    4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

    5. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

    6. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

    {Частина шоста статті 43 в редакції Закону № 1416-IX від 27.04.2021 }

    7. У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов’язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

    Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

    Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

    Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов’язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

    {Частина сьома статті 43 в редакції Законів № 1416-IX від 27.04.2021 , № 3200-IX від 29.06.2023 }

    8. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

    {Абзац перший частини восьмої статті 43 в редакції Закону № 2801-IX від 01.12.2022 }

    Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

    9. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

    10. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу щодо зазначення у змісті процесуального документа ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також реєстраційного номера облікової картки платника податків або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, учасник справи, який є органом державної влади або іншим державним органом, не зареєстрованим за законодавством України як юридична особа, або посадовою особою, яка діє від імені такого органу, звільняється від обов’язку зазначення таких відомостей стосовно себе.

    {Статтю 43 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 3424-IX від 19.10.2023 }

    Предыдущая

    43/525

    Следующая
    Добавить в избраное

    1. Законний представник повинен брати участь в процесі на захист інтересів підопічного.

    Може виникнути ситуація, коли під час розгляду цивільної справи суд виявить, що сторона або третя особа визнана недієздатною або обмежена у цивільній дієздатності, але у неї немає законного представника. У такому разі до участі у справі залучається орган опіки та піклування, який визначає кандидатуру опікуна (піклувальника) у своєму поданні, а суд постановляє ухвалу про призначення опікуном (піклувальником) і залучає відповідну особу до участі у справі як законного представника.

    Під час залучення особи, призначеної піклувальником, потрібно враховувати положення ч. 2 ст. 29 цього Кодексу.

    2. Частина 2 коментованої статті присвячена вирішенню питання при виявленні під час розгляду цивільної справи відсутності законного представника у малолітньої чи неповнолітньої особи, позбавленої батьківського піклування.

    Орган опіки та піклування має визначити кандидатуру опікуна (піклувальника) і надати суду відповідне подання. А суд, в свою чергу, повинен: встановити над дитиною опіку (піклування); призначити їй опікуна (піклувальника); залучити опікуна (піклувальника) до участі у справі як законного представника малолітньої чи неповнолітньої особи. Також при залученні піклувальника неповнолітньої особи, слід пам’ятати про норму, закріплену у ч. 2 ст. 29 цього Кодексу.

    3. Суд повинен замінити законного представника, якщо той не має права представляти інтереси свого підопічного з підстав, встановлених законом. Кандидатура нового представника визначається за поданням органу опіки та піклування.

    Із змісту коментованої статті випливає, що положення закріплене її ч. 3 стосується лише законних представників фізичних осіб, визнаних недієздатними або обмежених у цивільній дієздатності, малолітніх і неповнолітніх осіб.

    Згідно ч. 2 ст. 155 СК батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Отже, якщо діяння батьків (усиновлювачів) суперечать інтересам дитини, вбачається, можна порушувати питання про можливість здійснення ними законного представництва при розгляді певної цивільної справи.

    Якщо під час розгляду справи, виникнуть питання про необхідність призначення або заміни законного представника на підставах, визначених частинами 1-3 коментованої статті, суд зобов’язаний зупинити провадження у справі до залучення до участі у ній призначеного законного представника (п. 5 ч. 1 ст. 201, п. 1 ч. 1 ст. 203 ЦПК).

    4. Якщо опікун (піклувальник) був призначений судом, він звільняється від своїх повноважень у судовому порядку. На його місце суд повинен призначити нового опікуна (піклувальника) за поданням органу опіки та піклування.

    Суд звільняє особу від повноважень опікуна (піклувальника) за її заявою. Звільнити піклувальника від його повноважень суд може і за заявою особи, над якою встановлено піклування.

    За заявою органу опіки та піклування суд має право звільнити особу від виконання нею обов’язків опікуна або піклувальника у разі: невиконання нею своїх обов’язків; порушення прав підопічного; поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту (ст. 45 ЦК, ч. 2 ст. 241 ЦПК).

    Особа може бути звільнена від обов’язків опікуна або піклувальника дитини також тоді, коли між нею та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню опіки, піклування (ст. 251 СК). Заява про звільнення опікуна (піклувальника) від виконання покладених на нього обов’язків розглядається у місячний строк. При цьому особа має продовжити виконання повноважень опікуна (піклувальника) до ухвалення судом рішення про звільнення її від повноважень опікуна (піклувальника) чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку (ч. 1 ст. 75 ЦК). Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника від їх повноважень у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка цих осіб не перешкоджає розгляду зазначеного питання.

    Про звільнення особи від виконання обов’язків опікуна (піклувальника) і призначення іншої особи суд постановляє ухвалу (ч. 2 ст. 241 ЦПК). Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 293 ЦПК ухвала щодо звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку.

    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст

    Приймаємо до оплати