Стаття 257. Залишення позову без розгляду

Цивільний процесуальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

54745

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи;

{Пункт 3 частини першої статті 257 в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023 }

4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

2. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

3. В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

258/520

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Суд залишає позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання - при цьому причини повторної неявки, чи їх поважність значення не мають. (ВС КЦС, справа №711/7486/19 від 28.03.2023 р.)
Колишній працівник ПФ України подав позов про відшкодування моральної шкоди, завдану незаконним звільненням. У зв`язку з неявкою в судове засідання та клопотаннями позивача, розгляд справи у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції відкладався чотири рази, за клопотанням сторін - один раз, за клопотанням позивача за відсутності заперечень представника відповідача - один раз. Протягом року, на жодне судове засідання позивач не з’явився. У своїх клопотаннях він повідомляв суд про те, що він не може прибути в судове засідання, оскільки відповідачі створюють йому умови, якими позбавляють його засобів до існування, штучно перешкоджають йому у реалізації права на доступ до суду - він позбавлений фінансових можливостей прибути до суду, як і до суду де заплановано було відеоконференцію (відстань близько 8,0 км від суду). Позивач неодноразово висловлював бажання особисто приймати участь у засіданнях, заяву про розгляд без його участі не подавав.

Так, ухвалою районного суду, яка залишена без змін постановою апеляційного суду, позов залишено без розгляду. Суди керувались правилом, що у разі повторної неявки позивача у судове засідання, поважність причин такої неявки не має значення при вирішенні питання про залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України. Таку ж позицію висловив і ВС КЦС, який зазначив:

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 44 ЦПК України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.1,2,5 ст. 223 ЦПК України). Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Неявка в судове засідання 7 разів поспіль є зловживанням особою своїми правами, а запровадження карантину не є поважною причиною для цього (КЦС/ВС у справі № 570/5535/17 від 31.08.2021)
У цій справі до суду звернулася позивачка з вимогою визнати недійсним договір купівлі-продажу.

Ухвалою суду першої інстанції позов залишено без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, яка звернулась до суду за захистом свого права, яке вважала порушеним, аж сім разів поспіль не з’явилася до суду!

Суд неодноразово відкладав розгляд справи, але навіть для нашої судової системи судів, де засідання можуть переноситися безліч разів – це було занадто. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача і у випадку його повторної неявки - залишає позовну заяву без розгляду (ВС/КЦС, справа № 558/9/18)
Особою було подано зустрічний позов у справі про поділ спільного сумісного майна подружжя. Було заявлено вимогу про виділ майна в натурі. Особу представляв адвокат.

Однак, в судові засідання (протягом 4-х засідань) - позивач за зустрічним позовом до суду не з`явилась. Вона була повідомлена у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи (що підтверджується судовими повістками), і разом із тим - заяв про розгляд справи у її відсутність чи заяв щодо причин неявки в судові засідання до суду не подавала.

Адвокат зустрічного позивача, також, у зазначені судові засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про їх час та місце проведення. Проте, адвокат протягом цих 4-х засідань, кожного разу клопотав про перенесення судового розгляду, на іншу зручну для суду дату, оскільки не міг з’явитися – то через проведення за його участю слідчих розшукових дій, то через інші засідання. Задовольняючи його клопотання про перенесення розгляду справи, суд першої інстанції узгоджував з ним дати наступних слухань по телефону.

В черговий раз, позовну заяву зустрічного позивача залишено без розгляду ухвалою суду першої інстанції, у зв’язку із тим, що неявка позивача та її представника в чергове судове засідання, є повторною неявкою належно повідомленого позивача про час та місце слухання справи, а причини такої неявки визнані судом неповажними. Судом також враховано, що процесуальна поведінка сторони позивача за зустрічним позовом є недобросовісною, що в свою чергу зумовлює суд вживати заходів до запобігання зловживанню процесуальними правами. Апеляційний суд підтримав ухвалу суду першої інстанції та додав, що залишення зустрічного позову цієї особи без розгляду не порушує її права на повторне звернення до суду. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Чи можна залишити без розгляду позов з підстав неявки позивача на стадії підготовчого провадження? Відповідь надав Верховний Суд (ВС/КЦС у справі № 598/2250/19 від 10.02.2021)

До суду звернувся батько із позовом про визнання незаконним та скасування рішення (висновку) районної комісії з питань захисту прав дитини Держрайадміністрації, щодо порядку зустріч із дитиною.

Однак, до розгляду по суті дана справа так і не дійшла. Позовна заява ухвалою суду була залишена без розгляду.

Доречі перебування справи на стадії підготовчого провадження в момент винесення ухвали суду, в подальшому відіграло вирішуючу роль під час касаційного перегляду.

Як вбачається із судових рішень, позов було подано у грудні 2019 р. В суді першої інстанції підготовче судове засідання з розгляду справи призначалось вісім разів. Однак, належним чином повідомлений позивач та його адвокат зявились лише на одне з них. У зв’язку з такою поведінкою позивача, а також зважаючи на те, що підготовче судове засідання так і не було проведене належним чином, суд першої інстанції, прийняв рішення про залишення позовної заяви без розгляду, на підставі п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПКУ.

В суді апеляційної інстанції позивач, він же скаржник, наголошував на тому, що причини його неявки у судові засідання були поважними, а суд першої інстанції цього не врахував. Однак, за результатами апеляційного перегляду, ухвала залишилась без змін. Суд відмовив у задоволенні скарги з тих підстав, що поважність причин повторної неявки позивача до суду не впливає на законність прийнятого рішення, а положення п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПКУ, можуть бути застосовані судом як в підготовчому засіданні, так і під час слухання справи по суті.

Отже, касаційне провадження відкрито, щодо оцінки суто процесуальних питань, а саме стосовно правильності застосування судами п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПКУ.

ВС проаналізувавши ст. 189, 197, 198, 223 ЦПКУ дійшов до висновку про те, що підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

При цьому безпосередній розгляд справи відбувається у судових засіданнях (ст. 211 ЦПКУ).

Аналіз змісту п. 3 ч.1 статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

ВС роз’яснив, встановивши, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання, суд першої інстанції, повинен був закрити підготовче провадження у справі відповідно до п.3 ч.2 ст. 200 ЦПК України та призначити справу до судового розгляду по суті. З огляду на те, що вищезазначені процесуальні дії судом виконані не були, суди дійшли помилкового висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки зазначені положення підлягають застосуванню лише під час проведення розгляду справи по суті у судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на розгляд до суду першої інстанції.