Суди скасовують штрафи ТЦК та незаконну мобілізацію

Серпнева судова практика привернула увагу до спорів щодо мобілізації, військового обліку та бронювання. Суди скасовують рішення ТЦК, штрафи та окремі записи у військовому обліку, нагадуючи: навіть в умовах воєнного стану правоохоронні та військові органи зобов’язані діяти в межах закону, а процедура має значення не менше, ніж сам результат.

Процес мобілізації вже остаточно перейшов у цифрову площину, проте разом із діджиталізацією реєстру «Оберіг» загострилися й старі проблеми: процедурні порушення, ігнорування законних відстрочок та перевищення повноважень посадовими особами ТЦК та СП. (Джерело : Судово-юридична газета)

Мобілізація заброньованого: справа № 560/14872/25

Керівник релігійної громади, який мав офіційну відстрочку, а саме бронювання, відображене в додатку «Резерв+», був примусово мобілізований Хмельницьким ТЦК.

ТЦК проігнорував дані реєстру, вважаючи, що особа мала «активно» доводити своє право на відстрочку під час візиту.

Сьомий апеляційний адміністративний суд зазначив, що право на відстрочку не залежить від того, чи звертався громадянин із відповідною заявою до ТЦК, якщо необхідні для її надання відомості вже містилися в державних реєстрах.

У результаті суд скасував наказ про призов, а військову частину зобов’язав виключити військовослужбовця зі списків особового складу та звільнити його з військової служби.

Це рішення має важливе значення для судової практики, оскільки підтверджує: якщо особа мала право на відстрочку, але була мобілізована всупереч цьому праву, суд може не лише скасувати рішення про призов, а й зобов’язати військову частину припинити проходження такою особою військової служби.

Ігнорування виключення з військового обліку у 1997 році: справа № 600/457/25-а

Громадянина ще у 1997 році було виключено з військового обліку за станом здоров’я. У 2024 році його доставили до ТЦК, де повторно взяли на військовий облік та призвали на військову службу, попри відповідний запис у військовому квитку.

Суд дійшов висновку, що ТЦК не мав правових підстав для повторного взяття громадянина на військовий облік без належного обґрунтування такої зміни його військово-облікового статусу. Наявність у військовому квитку відомостей про виключення з військового обліку мала бути врахована під час визначення його статусу.

Суд скасував наказ ТЦК в частині призову та направлення позивача на військову службу.

Водночас суд не зобов’язував військову частину звільнити позивача, оскільки, як встановив суд, він до її списків особового складу взагалі не зараховувався. Також суд відмовив у вимозі зобов’язати ТЦК виключити позивача з військового обліку, оскільки відповідний спір на момент розгляду справи ще не виник: позивач не звертався до ТЦК із заявою щодо внесення змін до відомостей Реєстру «Оберіг».

Таким чином, апеляційний суд визнав незаконними саме повторне взяття на військовий облік та подальший призов позивача, але не вирішував питання про його виключення з військового обліку.

Відмітку про порушення в «Оберігу» визнали незаконною, оскільки ТЦК не притягнув чоловіка до відповідальності: справа № 160/5152/26

ТЦК вніс до Реєстру «Оберіг» відомості про порушення громадянином правил військового обліку. Підставою зазначили його нібито неприбуття за повісткою 23 березня 2025 року. Водночас протокол про адміністративне правопорушення щодо чоловіка не складався, а до адміністративної відповідальності за ст. 210 або 210-1 КУпАП його не притягували.

Третій апеляційний адміністративний суд розмежував сам факт можливого порушення правил військового обліку та внесення до Реєстру відомостей про особу як порушника. Суд зазначив, що для внесення відповідної відмітки мають бути передбачені законом правові підстави, зокрема пов’язані з притягненням особи до адміністративної відповідальності.

У цій справі такої процедури проведено не було: протокол не складався, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не виносилося.

Апеляційний суд визнав протиправною відмову ТЦК виключити відомості про порушення правил військового обліку та зобов’язав виключити відповідний запис із Реєстру «Оберіг». Також із ТЦК на користь позивача стягнуто 2662,44 грн судового збору.

Таким чином, сама по собі відмітка ТЦК про неприбуття за повісткою не означає, що особу можна автоматично внести до «Оберегу» як порушника правил військового обліку без дотримання передбаченої законом процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

ТЦК не зміг обмежити водія у праві керування авто через неявку за повісткою: справа № 550/617/26

ТЦК звернувся до суду з позовом про тимчасове обмеження громадянина у праві керування транспортними засобами у зв’язку з невиконанням обов’язків під час мобілізації.

ТЦК посилався на те, що громадянин не з’явився за повісткою, поліція не змогла його доставити, а направлена вимога про виконання обов’язків була повернута після закінчення строку зберігання.

Однак суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що самої неявки за повісткою недостатньо для тимчасового обмеження права керування транспортними засобами.

Суд звернув увагу, що для застосування такого обмеження необхідно підтвердити передбачені законом умови, зокрема факт невиконання військовозобов’язаним відповідних обов’язків та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.

У цій справі ТЦК не надав доказів того, що громадянина було притягнуто до адміністративної відповідальності за цією статтею.

Сам по собі запис у «Оберіг» про порушення правил військового обліку або перебування особи в розшуку не замінює процедуру притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд врахував, що повістка була направлена для уточнення даних, а також звернув увагу на положення примітки до статті 210 КУпАП щодо випадків, коли необхідні персональні дані можуть бути отримані шляхом електронної взаємодії з іншими державними реєстрами.

Другий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, яким ТЦК відмовлено у встановленні тимчасового обмеження громадянина у праві керування транспортними засобами.

Недопуск адвоката та скасування штрафу 17 000 грн: справа № 947/26265/26

Суд повністю задовольнив позов громадянина, скасував постанову начальника ТЦК про накладення штрафу у розмірі 17 000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрив провадження у справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Однією з підстав для скасування штрафу стало те, що ТЦК не довів належного повідомлення громадянина про необхідність явки.

Суд встановив розбіжності між датами, зазначеними у трекінгу «Укрпошти», описі вкладення та самій повістці. Крім того, суд звернув увагу на недотримання встановленого поштового порядку пересилання листів із позначкою «Повістка ТЦК».

За висновком суду, за відсутності належного повідомлення не можна вважати доведеним виникнення у громадянина обов’язку з’явитися за повісткою.

Окремо суд звернув увагу на порушення права позивача на захист. Адвоката двічі не допустили на територію ТЦК, посилаючись на те, що об’єкт є режимним. Водночас суд встановив, що фактичного розгляду справи про адміністративне правопорушення у зазначену в постанові дату не відбулося.

Постанова, як зазначив суд, не містила належного аналізу доказів та мотивів, з яких було встановлено вину особи, а фактично дублювала зміст протоколу.

Ще однією обставиною стала мета виклику. Повістка була видана для уточнення військово-облікових даних.

Суд звернув увагу на примітку до ст. 210 КУпАП, яка передбачає особливості застосування відповідальності у випадках, коли необхідні персональні дані можуть бути отримані держателем Реєстру шляхом електронної взаємодії з іншими державними реєстрами. ТЦК, як зазначено в рішенні, цю обставину належним чином не дослідив.

Суд також встановив, що позивач мав чинну відстрочку, а свої військово-облікові дані актуалізував у «Резерв+», до формування та направлення повістки. Крім того, його внесли до розшуку ще до завершення процедури оповіщення.

Суд скасував постанову ТЦК про накладення штрафу 17 000 грн та закрив провадження у справі через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.