Стаття 294. Порядок розгляду справ окремого провадження

Цивільний процесуальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

12708

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов’язаний роз’яснити учасникам справи їхні права та обов’язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.

2. З метою з’ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

3. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

4. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи.

5. Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв’язку з укладенням мирової угоди.

6. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

7. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

8. У рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

295/525

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Витрати на правничу допомогу у справах окремого провадження не відшкодовуються (ВС/КЦС № 607/1219/18 від 25.03.2020)

І знов про гонорари та відшкодування витрат на правничу допомогу.

Цивільне процесуальне законодавство, а саме норми ч. 2 ст. 19 ЦПК України передбачають 3 види проваджень в порядку яких здійснюється цивільне судочинство, а саме наказне, позовне та окреме.

Кожен з цих видів має свої особливості, які визначено окремими розділами Цивільного процесуального кодексу.

Водночас положеннями ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Однак чи мають застосовуватись вказані положення до інших видів проваджень, окрім позовного, зокрема до справ окремого провадження?

Касаційний цивільний суд каже своє категоричне НІ!

У даній справі адвокат, який брав участь у розгляді справи про встановлення факту родинних зв’язків у апеляційному суді подав суду заяву про ухвалення додаткової постанови у справі, якою вирішити питання про відшкодування судових витрат (витрат на правничу допомогу).

Зазначену заяву апеляційний суд задовольнив.

Проте, заінтересована особа на вказане рішення подала касаційну скаргу, як було вмотивовано тим, що оскільки цю справа розглянуто в порядку окремого провадження, тому відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України судові витрати при ухваленні судом рішення не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Суд касаційно інстанції із такими доводами погодився.

В обґрунтування такого рішення КЦС послався на те, що згідно положень ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження, у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.