Главная Сервисы для юристов ... Законы Кодекс адміністративного судочинства України Стаття 2. Завдання та основні засади адміністративного судочинства Стаття 2. Завдання та основні засади адміністратив...

Стаття 2. Завдання та основні засади адміністративного судочинства

Кодекс адміністративного судочинства України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы
  • 8117

    Просмотров

  • 8117

    Просмотров

  • Добавить в избраное

    1. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

    2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

    1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

    2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

    3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

    4) безсторонньо (неупереджено);

    5) добросовісно;

    6) розсудливо;

    7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

    8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

    9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

    10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

    3. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є:

    1) верховенство права;

    2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

    3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

    4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі;

    5) обов’язковість судового рішення;

    6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

    7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом;

    8) розумність строків розгляду справи судом;

    9) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

    10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

    Предыдущая

    2/399

    Следующая
    Добавить в избраное
    КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення адвоката належить до дискреційних повноважень КДК (ВС КАС, справа №420/5597/19 від 26.01.2023 р.)
     У цій справі, адвокат оскаржував порядок прийняття і зміст рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури своєї області про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців за грубе одноразове порушення Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики. 

    Фактично, за скаргою позивачки у справі, в якій адвокат представляв відповідача, КДК відкрила провадження і прийняла оскаржуване рішення. Виявилося, що адвокат був знайомий із сім’єю, а коли стало питання про позбавлення батьківських прав, то - на думку скаржниці, представляючи клієнта він поспілкувався із донькою і в процесі розмови на її думку - доповів невірну інформацію щодо руху справи, а також допускав неетичні та недопустимі висловлювання на адресу опонента. Водночас, скаржниця погодила таке спілкування, заздалегідь, як і клієнт.

    Суди досліджували, фактично, лише процедурні та формальні питання прийняття оскаржуваного рішення. Принагідно зауважити, що повного аналізу дій адвоката, що призвели до такої відповідальності ВС КАС досліджувати не став, констатувавши, що це є дискреційними повноваженнями КДК. 

    Отже у цій справі, ВС КАС вказав: Читати повністю

    Аналізуйте судовий акт: ВС КАС нагадав ознаки, які дозволяють кваліфікувати законний інтерес як об'єкт судового захисту в адміністративному судочинстві (ВС КАС справа № 2-а/514/10/17 від 16.09.2021 р.)
     Як відомо, захисту полягають не тільки порушені права та свободи, а і законні інтереси позивача. Втім, для визначення інтересу як об'єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, крім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Такі ознаки нагадав ВС КАС у цьому рішенні.

    Позивач вважав, що оформлення та видача паспорту прив'язки стаціонарної тимчасової споруди для реалізації хлібобулочних виробів та затвердження схеми розміщення тимчасової споруди, відбулось з грубим порушенням чинного законодавства. Тому просив зобов’язати місцеву районну державну адміністрацію такі скасувати.

    Водночас, суд першої інстанції не знайшов, а позивач не довів факту того, що затвердження таких відбулось не у відповідності до законодавства, а отже суд не знайшов порушень права та інтересу позивача.

    Натомість суд апеляційної інстанції частково задовольняючи позов, вважав, що такі оспорювані документи видані з порушенням законодавства, відтак наявні підстави для їх скасування. Читати повністю

    Аналізуйте судовий акт: Суд має безумовний обов'язок оцінити всі мотиви позову про оскарження нормативно-правового акта, а також оцінити такий акт на відповідність статті 2 КАС України (ВС КАС справа № 826/16053/16 від 31.05.2021 р.)
     Процес оскарження нормативно-правових актів (надалі - “НПА”), враховуючи їх загальнообов’язковий характер, триваючу дію та вплив на невизначене коло осіб - має бути зваженим та кропітким, адже якщо про його незаконність та/або невідповідність заявляє хоча б один позивач - логічно, що такий НПА може порушувати не тільки його права, а і права інших осіб. В цьому рішенні ВС КАС висловив цікаву позицію стосовно порядку оцінки судом обставин правомірності НПА у таких справах.

    Суб’єкт господарювання (надалі - “ТОВ”) подав позов до Київської міської ради (надалі - “КМР”) про визнання нечинним окремого пункту “Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва” (“Порядок” - надалі). Так, на підставі цього Порядку ТОВ і КМР уклали договір - тому НПА безпосередньо впливав на позивача. Водночас позивач вважав Порядок незаконним, оскільки проєкт цього акта не було належним чином оприлюднено, а також прийнято за відсутності аналізу регуляторного впливу. Оскаржувані пункти також не відповідали Цивільному кодексу України (бо мова там йшла про зарахування в несплачений пайовий внесок ще й штрафів, пені та індексу інфляції).

    Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції - у задоволені позову відмовив. Суди, побачивши що Порядок затверджено рішенням, яке має назву “Про бюджет міста Києва на 2011 рік” регулювались статтею  77 Бюджетного кодексу України (БК України) за яким обов'язок опублікувати проєкт рішення про затвердження міського бюджету до його прийняття кодексом або іншими нормативно-правовими актами не установлено. Таким чином, суди виходили з того, що оскаржуваний Порядок не є регуляторним актом, оскільки правовідносини, які врегульовані цим порядком, є бюджетними та, відповідно, процедура його прийняття визначена БК України, а не Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Позивач подав касаційну скаргу. 

    Отже у цій справі: Читати повністю

    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст