Визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення адвоката належить до дискреційних повноважень КДК (ВС КАС, справа №420/5597/19 від 26.01.2023 р.)

Фабула судового акту: У цій справі, адвокат оскаржував порядок прийняття і зміст рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури своєї області про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців за грубе одноразове порушення Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики.

Фактично, за скаргою позивачки у справі, в якій адвокат представляв відповідача, КДК відкрила провадження і прийняла оскаржуване рішення. Виявилося, що адвокат був знайомий із сім’єю, а коли стало питання про позбавлення батьківських прав, то - на думку скаржниці, представляючи клієнта він поспілкувався із донькою і в процесі розмови на її думку - доповів невірну інформацію щодо руху справи, а також допускав неетичні та недопустимі висловлювання на адресу опонента. Водночас, скаржниця погодила таке спілкування, заздалегідь, як і клієнт.

Суди досліджували, фактично, лише процедурні та формальні питання прийняття оскаржуваного рішення. Принагідно зауважити, що повного аналізу дій адвоката, що призвели до такої відповідальності ВС КАС досліджувати не став, констатувавши, що це є дискреційними повноваженнями КДК.

Отже у цій справі, ВС КАС вказав:

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими ч.2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Отже, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню кваліфікаційно-дисциплінарної комісії виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Критерії «грубого» порушення Правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Суди попередніх інстанцій надали оцінку діям КДК на критерій її відповідності приписам ч. 2 ст. 2 КАС Українита встановили, що така при вирішенні питання про обрання дисциплінарного стягнення урахувала усі обставини, установлені під час дисциплінарного провадження, у тому числі і вищезазначене грубе порушення позивачем правил адвокатської етики і рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності містить належне обґрунтування обрання саме такого виду дисциплінарного стягнення як зупинення права на заняття адвокатської діяльності строком на 10 місяців.

Теоретично - все зрозуміло. Натомість, виникає питання, чи можна обмежувати права особи на оскарження рішень уповноважених органів, лише пояснюючи принципом “невтручання в дискрецію” та відсутності “нормативних критеріїв”. Адже, кожен має право на судовий захист, а такі серйозні рішення, цілком можуть бути перевірені судом на предмет об’єктивності висловлених органами доводів, а не бути “останнім і безапеляційним” висновком для особи.

Аналізуйте судовий акт: Суд відмовив у стягненні “гонорару успіху” через те що справа не вимагає значних затрат часу та зусиль, а адвокат є постійним учасником такої категорії справ. (ВС КГС, справа №873/52/22 від 08.03.2023 р.);

ДО УВАГИ АДВОКАТІВ! Договір про надання правової допомоги має відповідати ПАЕ, інакше несплачений гонорар не стягнеш (ВС/КЦС № 522/17845/15-ц від 18.12.2019);

Адвокат навіть не виконуючи свої професійні обов’язки повинен дотримуватись ПАЕ, зокрема, щодо спілкування в Інтернеті (ВС/КАС у справі № 815/1830/18 від 24.06.2020);

Конфіденційна співпраця адвоката з правоохоронцями є порушенням ПАЕ. Адвокат не може бути викривачем (Харківський окружний адміністративний суд у справі № 520/1285/2020 від 15.09.2020).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року

м. Київ

справа № 420/5597/19

адміністративне провадження № К/990/17268/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/5597/19

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року (головуючий суддя Кравченко М.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 (колегія суддів: головуючий суддя Димерлій О.О., судді Коваль М.П., Єщенко О.В.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, третя особа - ОСОБА_2 , у якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 17 вересня 2019 року №152/19 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців за грубе одноразове порушення Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків, порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення КДКА Одеської області, на думку позивача, винесено з порушенням визначеної законодавством процедури його прийняття, а викладені у оскаржуваному рішенні висновки про допущені ним порушення вимог Правил адвокатської етики, приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є безпідставними та не узгоджуються з фактичними обставинами справи.

1.3. Вказує, що при прийнятті оскаржуваного акту відповідач в порушення установленого законом принципу змагальності, невмотивовано відхилив спочатку відводи, заявлені позивачем, а в подальшому і клопотання, які були подані його представником. Спірне рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, оскільки відповідач не здійснював будь-яких належних та достатніх заходів для кваліфікації дій позивача, які б співвідносились з накладеним на нього дисциплінарним стягненням.

1.4. Позивач уважає, що з урахуванням вищевикладених обставин, наслідком є порушення його прав, свобод та інтересів при розгляді цієї дисциплінарної справи. При цьому, звертає увагу, що оскаржуваний акт прийнято некомпетентною особою, оскільки юридична особа «Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області» утворена всупереч положенням абзацу 2 частини 7 розділу 10 Перехідні положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2.1. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 28 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року, відмовлено в задоволенні позову.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення від 17.09.2019 року № 152/19 винесено відповідачем в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

ІІІ. Касаційне оскарження

3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.1. Підставою звернення з касаційною скаргою позивач зазначив пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України. На обґрунтування підстави оскарження скаржник вказує на неповне з`ясування судами обставин справи щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності та дотримання відповідачем цієї процедури, безпідставне відхилення клопотання про призначення фоноскопічної експертизи.

4. Відповідач та третя особа подали відзиви на касаційну скаргу, за змістом яких висловив свої доводи, якими заперечили проти висловлених у скарзі обґрунтувань щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору, та просили залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

5. 14 січня 2019 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області надійшла скарга громадянки ОСОБА_2 щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 .

6. 14 травня 2019 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області було порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 та призначено її до розгляду.

7. Указане рішення було оскаржене ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА).

8. За наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 рішенням ВКДКА від 31 липня 2019 року у задоволенні скарги відмовлено, рішення дисциплінарної палати від 14 травня 2019 року залишено без змін.

9. 17 вересня 2019 року дисциплінарною палатою КДКА Одеської області прийнято рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 10 місяців.

10. Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

11. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

13. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

14. Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI), адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, установленому цим Законом.

15. Частиною третьою статті 2 Закону №5076-VI установлено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

16. Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

17. За змістом статті 21 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

18. За правилами частини першої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

19. При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

20. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

21. Положенням статті 36 вказаного Закону визначає, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

22. Приписами статті 37 Закону №5076-VI установлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

23. Згідно із частиною другою статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

24. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

25. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

26. Згідно із частиною першої статті 39 Закону №5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

27. За змістом статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

28. Частиною першою статті 41 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

29. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення ураховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

30. Згідно із частинами першою та третьою статті 50 Закону №5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється, зокрема, з метою вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів; кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев`яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.

31. Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

32. Приписами частини шостої статті 50 Закону №5076-VI установлено, що засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури уважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат.

33. Частиною сьомою статті 50 Закону №5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат.

34. Відповідно до ч.1 ст.7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 року, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

35. Положеннями ст.70 Правил адвокатської етики визначено, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.

36. Адвокат уважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і установлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

37. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

38. Згідно із ч.1 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

39. Положення Закону України «Про звернення громадян» поширюється на звернення громадян із скаргою стосовно поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

40. Згідно з приписами ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

41. Відповідно до ст.7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

42. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

43. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

44. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

45. Вимоги до змісту звернення (скарги) громадянина містяться в статті 5 Закону України «Про звернення громадян», яка передбачає, що в зверненні має бути зазначено: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

VI. Позиція Верховного Суду

46. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

47. Підставою звернення з касаційною скаргою зазначено пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та вказано на неповне з`ясування судами обставин справи щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності та щодо дотримання відповідачем цієї процедури, безпідставне відхилення судом клопотання про призначення фоноскопічної експертизи.

48. Предметом оскарження у цій справі є прийняте кваліфікаційною комісією адвокатури рішення про притягнення позивача як адвоката до дисциплінарної відповідальності.

49. Це рішення комісії оскаржується позивачем, оскільки, на його думку, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його права.

50. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанції, вирішуючи питання щодо правильності застосування цим судом норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.

51. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

52. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

53. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

54. Отже, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Одеської області виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

55. Правовий висновок щодо вказаного викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018 року у справі №810/1972/17.

56. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 січня 2019 року за реєстраційним номером 31/0/7-19 надійшла скарга громадянки ОСОБА_2 щодо поведінки адвоката ОСОБА_1

57. В обґрунтування поданої скарги заявниця зазначала, що адвокат ОСОБА_1 здійснює представництво інтересів її колишнього чоловіка ОСОБА_3 у цивільній справі №522/18403/16-ц, яка розглядається Приморським районним судом міста Одеси, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи - органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_7 . Здійснюючи адвокатську діяльність у рамках зазначеної справи адвокат, по-перше, надавав ОСОБА_7 неправдиву інформацію стосовно прийняття судами рішень по суті справи, налаштовував її проти заявниці, здійснював на дитину психологічний тиск, що призвело до астенічно-неврологічного синдрому.

58. На думку скаржниці, адвокатом ОСОБА_1 не було дотримано принципів чесності, порядності, конфіденційності, у зв`язку з чим заявниця просила провести перевірку та притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності шляхом позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

59. З огляду на зміст поданої ОСОБА_2 скарги на дії адвоката ОСОБА_1 суди попередніх інстанцій установили, що вона відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Закону України «Про звернення громадян».

60. В пункті 1 Положення про порядок прийняття скарг зазначено, що указане положення «розроблено відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закону України «Про звернення громадян».

61. З урахуванням вказаного суди висновували, що дії КДКА Одеської області щодо реєстрації скарги ОСОБА_2 та прийняття її до розгляду відповідають вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про звернення громадян».

62. Також суди установили, що після реєстрації скарги, на підставі доручення заступника голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області № 120/0/4-19 від 14.01.2019 року, члена дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_5 було уповноважено провести перевірку відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 .

63. 13.05.2019 року членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області ОСОБА_5 розглянуто матеріали перевірки відомостей та на підставі положень ст. 33, 34, 36, 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було запропоновано

порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 ;

матеріали перевірки та довідку передати на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області для прийняття рішення.

64. За наслідками розгляду матеріалів поданої скарги про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки, 14.05.2019 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 14 травня 2019 року було вирішено питання про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

65. Щодо цих обставин суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що вирішення питання про порушення дисциплінарної справи не констатує факту вчинення дисциплінарного проступку, а здійснюється за наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування під час розгляду справи.

66. З огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА Одеської області у цих правовідносинах, суди правильно наголосили, що обов`язком останньої є з`ясування чи дійсно існують підстави для притягнення адвоката до відповідальності, адже йдеться про соціально-публічну діяльність адвоката, який, на думку особи, що звернулася зі скаргою, є таким, що порушив присягу адвоката України, Правила адвокатської етики, не виконує або неналежно виконує свої професійні обов`язки та інші обов`язки адвоката, передбачені законом.

67. При цьому суди встановили, що рішення відповідача про порушення дисциплінарної справи містить попередні висновки щодо наявності в діях позивача як адвоката ознак дисциплінарного проступку та не установлює факт вчинення останнім конкретного проступку. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів.

68. Аналогічний правовий висновок щодо меж компетенції комісії на цій стадії та щодо правової природи рішення про порушення дисциплінарної справи викладено в постанові Верховного Суду від 24.06.2020 року у справі № 815/1830/18.

69. За цих обставин Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що такі дії відповідача здійснено відповідно до визначеної законодавством процедури та є правомірними.

70. Щодо питання правомірності рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно позивача, то Верховний Суд зазначає, що в межах спірних правовідносин суд повинен перевірити спірне рішення відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності виключно на предмет наявності критеріїв свавільності чи явного необґрунтування.

71. При цьому Верховний Суд враховує, що предметом спору у цій справі є лише рішення відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

72. Суди встановили, що при прийнятті оскаржуваного рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача були присутні 10 членів дисциплінарної палати, що відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

73. При цьому матеріали дисциплінарного провадження № 152/19 станом на 17.09.2019 року (дату прийняття оскаржуваного рішення) містили відомості про направлення скарги з додатками на адресу адвоката, супровідний лист, квитанції, резолюції Голови КДКА Одеської області, витяги з протоколів засідань дисциплінарної палати від 14.05.2019 року, 04.06.2019 року, 18.06.2019 року та 17.09.2019 року, а також рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 17.09.2019 року.

74. Дисциплінарною палатою КДКА Одеської області до початку розгляду скарги ОСОБА_2 стосовно поведінки адвоката ОСОБА_1 не було установлено жодних правових підстав для відводу або самовідводу будь-якого члена дисциплінарної палати КДКА Одеської області, а обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позову, на переконання суду першої інстанції, не могли слугувати підставою для відводу членів КДКА.

75. На стадії перевірки поданої скарги було установлено, що адвокат ОСОБА_1 представляє інтереси ОСОБА_3 як відповідача у цивільній справі № 522/18403/16-ц.

76. Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 15 листопада 2017 року у справі №522/18403/16-ц, яке постановою Апеляційного суду Одеської області від 22.03.2018 року залишено без змін, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

77. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_3 стосовно його доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

78. Постановою Верховного суду України від 19 грудня 2018 року по справі №522/18403/16-ц скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 22 березня 2018 року. Справу № 522/18403/16-ц повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд.

79. Неналежна поведінка адвоката ОСОБА_1 під час повідомлення ОСОБА_7 про те, що рішення про позбавлення батьківських прав її батька скасовано, стало предметом скарги до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.

80. У ході перевірки адвокат ОСОБА_1 надав пояснення дисциплінарній палаті, зі змісту яких палата встановила, що впродовж кількох десятків років останній пов`язаний із ОСОБА_3 дружніми відносинами. Спілкування із сім`єю ОСОБА_2 до розірвання шлюбу носило також дружній характер. Наведені обставини дозволили адвокату ОСОБА_1 прийняти рішення про участь у розмові із ОСОБА_7 з метою повідомлення їй про рух вказаної судової справи. Зустріч із нею була погоджена із заявницею, про що свідчать надані палаті скріншоти переписки у соціальній мережі.

81. Також, скаржницею ОСОБА_2 було подано до дисциплінарної палати разом із текстом скарги аудіо запис розмови, яка відбулась між неповнолітньою дитиною та адвокатом. Позивач отримав копію аудіо запису разом із копією скарги, про що свідчать супровідний лист та пояснення ОСОБА_1 по суті скарги. Крім того, адвокат надав дисциплінарній палаті роздруківку своїх слів з аудіо запису розмови та засвідчив її власним підписом.

82. Протягом всього дисциплінарного розгляду скарги адвокат не заперечував факт спілкування із дитиною. Проте згодом ОСОБА_1 почав ставити під сумнів зміст розмови зафіксований на наданому ОСОБА_2 диску з аудіо записом.

83. На підтвердження того, що аудіо запис не змінювався та чи дійсно між ОСОБА_1 та неповнолітньою ОСОБА_7 відбулась розмова, ОСОБА_2 надала до суду першої інстанції результати проведеної за її заявою експертизи.

84. Після дослідження матеріалів справи та наданих пояснень, дисциплінарна палата дійшла висновку, що спілкування адвоката ОСОБА_1 із заявницею з приводу зустрічі із її донькою, в межах доручення, яке виконував адвокат, представляючи інтереси ОСОБА_3 у цивільній справі № 522/18403/16-ц, відбулося у порушення вимог ст.51 Правил адвокатської етики.

85. Зміст пояснень ОСОБА_2 , наданих дисциплінарній палаті 18.03.2019 р., свідчить, що на час спілкування адвоката ОСОБА_1 з нею та її донькою, її представництво на підставі Договору № 38 про надання правової допомоги здійснювала адвокат Шаброва Ольга Юріївна . Саме з нею адвокат ОСОБА_1 повинен був узгоджувати зустрічі та спілкування із ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

86. Дослідивши доданий заявницею до скарги аудіо запис, дисциплінарна палата вказала, що він хоч і не містить підтвердження спотворення адвокатом фактичних обставин справи, як це зазначено у скарзі, однак, містить неетичні та недопустимі висловлювання адвоката на адресу опонента у справі, характер та тон розмови адвоката з малолітньою дитиною є неприйнятним.

87. За цих обставин відповідач дійшов до висновку, що поведінка адвоката кваліфікується відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики та є підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

88. Таким чином, наведені у скарзі ОСОБА_2 доводи щодо порушення адвокатом ОСОБА_1 присяги адвоката України, Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків, передбачених законом, частково знайшли своє підтвердження за результатами перевірки.

89. Суди попередніх інстанцій безпосередньо в судовому засіданні дослідили і прослухали аудіо запис вказаної розмови та надали йому відповідну правову оцінку.

90. Також суди дослідили наявні в матеріалах справи докази і висновували, що дисциплінарна палата КДКА Одеської області дійшла обґрунтованого висновку, що адвокат ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.45, 51 Правил адвокатської етики, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення.

91. При цьому суди правильно зауважили, що критерії «грубого» порушення Правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

92. Судом попередніх інстанцій надали оцінку діям відповідача на критерій її відповідності приписам ч. 2 ст. 2 КАС України та встановили, що відповідач при вирішенні питання про обрання дисциплінарного стягнення урахував усі обставини, установлені під час дисциплінарного провадження, у тому числі і вищеозначене грубе порушення позивачем правил адвокатської етики і рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності містить належне обґрунтування обрання саме такого виду дисциплінарного стягнення як зупинення права на заняття адвокатської діяльності строком на 10 місяців.

93. Щодо доводів позивача про порушення строків дисциплінарною палатою КДКА Одеської області строків розгляду скарги, то Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанції про їх безпідставність з огляду на таке.

94. Суди встановили, що рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 14 травня 2019 року було порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 та призначено її до розгляду на 04.06.2019 року о 16:30 год.

95. Адвокат ОСОБА_1 подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою.

96. 04.06.2019 року дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області зупинила провадження у дисциплінарній справі № 152/19 стосовно адвоката ОСОБА_1 до 18.06.2019 року.

97. 04.06.2019 року секретарем-референтом КДКА Одеської області складено телефонограму № 16 про те, що адвокат ОСОБА_1 був повідомлений про перенесення розгляду дисциплінарної справи нього на 18.06.2019 року о 17 годині.

98. 07.06.2019 року на адресу адвоката ОСОБА_1 направлено лист № 376/0/9-19 від 05.06.2019 року щодо перенесення розгляду дисциплінарної справи № 152/19.

99. 18.06.2019 року дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області поновила провадження у дисциплінарній справі № 152/19 стосовно адвоката ОСОБА_1 .

100. На вищевказаному засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області адвокат ОСОБА_1 заявив відвід дисциплінарній палаті. У задоволенні даного клопотання було відмовлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 18.06.2019 року.

101. Також, рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 18.06.2019 року прийнято розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_1 проводити у закритому засіданні.

102. Оскільки адвокат ОСОБА_1 оскаржив рішення дисциплінарної палати КДКА в Одеській області до ВКДКА, розгляд справи було зупинено, а матеріали дисциплінарної справи було витребувано до ВКДКА для належного розгляду скарги. Рішенням ВКДКА від 31.07.2019 року скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення. У зв`язку з тим, що матеріали дисциплінарної справи перебували у м. Києві, розгляд справи 06 серпня 2019 року не відбувся. При поверненні матеріалів дисциплінарної справи до палати розгляд скарги стосовно адвоката ОСОБА_1 було призначено на найближче засідання, на 17.09.2019 року.

103. 17.09.2019 року адвокат ОСОБА_1 на засідання з`явився.

104. Приписами пункту 7.7 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 268, зі змінами, розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання КДКА (Палати), може бути відкладений або зупинений у випадках:

неявки на засідання учасників;

необхідності витребування нових матеріалів;

у разі необхідності проведення додаткової комісійної перевірки;

залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб;

відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) комісії;

з інших підстав, за рішенням КДКА.

105. Відповідно до положень пункту 7.8 вказаного Регламенту до строку розгляду дисциплінарної справи не включаються і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

106. Зважаючи на це, а також те, що підставою для зупинення права на заняття адвокатською діяльністю відповідно до частини другої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є, у тому числі, грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, то Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване рішення від 17.09.2019 року № 152/19 є таким, що прийняте відповідачем в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать задоволенню.

107. Також Верховний Суд враховує, що касаційна скарга подана позивачем на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України та обгрунтована неповним з`ясуванням судами обставин справи щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності та щодо дотримання відповідачем цієї процедури, безпідставне відхилення судом клопотання про призначення фоноскопічної експертизи.

108. З огляду на це Верховний Суд наголошує, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, оскільки за правилами Кодексу адміністративного судочинства України об?єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

109. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій, а також рішення в цій справі є законними, обґрунтованими, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з?ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги.

110. Отже, доводи касаційної скарги, які були підставою відкриття касаційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду та не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій по суті справи, а тому не приймаються Судом як належні.

111. Доводи та аргументи касаційної скарги Верховний Суд вважає такими, що зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів і свідчать про незгоду скаржника із правовою оцінкою, наданою судами щодо обставин цієї справи, встановлених під час її розгляду.

112. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

113. За змістом частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

114. Таким чином, зважаючи на приписи статей 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Керуючись статтями 3 341 344 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

Ж.М. Мельник-Томенко