1. Суддя не може брати участі'в розгляді адміністративної справи і відводиться:
- якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаноз нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;
- якщо він прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи;
- якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;
- при наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
- Суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 цього Кодексу.
- До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
1. За наявності такої зацікавленості суддя, прокурор та інші учасники процесу не можуть брати участі у розгляді справи. Закон при цьому не перераховує всіх можливих підстав для відводу, тому у коментованій статті міститься лише загальне правило про неприпустимість участі судді у справі, у якій він є прямо чи побічно зацікавленим. Однак особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні факти такої зацікавленості.
91
Неможливою також визнана участь судді у розгляді адміністративної справи, якщо на його рішення у цій справі можуть вплинути міркування особистого характеру. Тому відводу (самовідводу) підлягає суддя, який має сімейні або будь-які інші особливі відносини з особами, які беруть участь у справі. Оскільки представник сторони також є особою, яка бере участь у справі (ст. 56 КАС України), слід вважати, що дане правило стосується також і родинних зв'язків та інших особистих стосунків судді з представником.
Слід зазначити, що п.З ч. 1 коментованої статті встановлено ступінь сімейних відносин, за яких суддя не може приймати участь у розгляді справи. Так, суддя має бути відведеним (або заявити про самовідвід), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;
Перелік обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді і є підставою для його відводу (самовідводу), не є вичерпним, про що свідчить аналіз п.4 ч. 1 коментованої статті. У ньому зазначається, що судді підлягають відводу (самовідводу) також при наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
- Суддя відводиться також за наявності обставин, встанов лених статтею 28 КАС України (див. ст. 28 КАС України та ко ментар до неї).
- Відповідно до ч. З коментованої статті, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між со бою чи родичами подружжя. На відміну від п. З ч. 1 коментова ної статті, у даному випадку ступінь родинних зв'язків законом не визначена. Тому при їх визначенні слід керуватися відповід ними нормами СК України і вважати підставою для відводу (са мовідводу) будь-який ступінь родинних відносин.
'
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Оскарження рішень тендерного комітету виконавчого органу здійснюється в порядку адміністративного судочинства (ВП/ВС від 14 травня 2019 р. у справі № 918/843/17)
Позивач, ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг», який був визнаний переможцем торгів, звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до замовника, Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, про визнання недійсним рішення розгляду тендерних пропозицій, оформленого протоколом.
Відповідно до цього рішення, цінову пропозицію позивача визнано такою, що не відповідає вимогам тендерної документації, скасовано рішення, яким визнано ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» переможцем процедури закупівлі та відхилено тендерну пропозицію позивача як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі».
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2018 року, позов задоволено, оскаржуване рішення визнано недійсним.
Натомість, одним із учасників процедури закупівлі було подано касаційну скаргу, обґрунтовану порушенням судами перших інстанцій правил предметної та суб’єктної юрисдикції, так як визнання обґрунтованими чи необґрунтованими, законними чи незаконними рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель є виключною компетенцією Окружного адміністративного суду міста Києва відповідно до частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи предмет позову, а саме: рішення замовника, а не Антимонопольного комітету України, відкритим залишається питання про підстави відкриття касаційного провадження у цій справі.
Проте, прийнявши скаргу, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав цю справу разом із касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Вказане судове рішення цікаве насамперед потенційним учасникам (переможцям) публічних закупівель, так як Велика палата Верховного суду, з метою визначення юрисдикції щодо спорів, пов’язаних із оскарженням рішень замовників-суб’єктів владних повноважень, чітко розмежовує процедуру проведення торгів на «до укладення договору замовника з переможцем» та на «після укладення договору».
Відповідно до наданих роз’яснень, викладених у Постанові, орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах, що виникають до укладення договору з переможцем тендеру, діють як суб`єкт владних повноважень.
В свою чергу, після виникнення договірних правовідносин спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.
Вказавши в Постанові, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, визначивши, що необхідно розуміти під приватноправовими відносинами, з якого моменту виникає загроза порушення приватного права чи інтересу, Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню, а провадження у справі № 918/843/17- закриттю.