Стаття 444. Поворот виконання рішення, постанови

Цивільний процесуальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

11063

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

2. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

3. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

4. Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням.

5. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

6. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

7. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.

8. При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

9. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

10. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

462/525

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Повернення набутого на підставі скасованого рішення має відбуватися через поворот виконання рішення, а не через повернення безпідставно набутого майна (кондикцію) (ВС КЦС, справа № 592/12956/21 від 22.03.2023 р.)
Державний педагогічний університет звернувся до суду із позовом до колишньої працівниці про стягнення безпідставно набутих коштів (кондикцію, грубо кажучи). Справа в тім, що постановою касаційного суду у справі про стягнення з університету, як з роботодавця сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу, рішення суду апеляційної інстанції було змінено та зменшено суму стягнення зі 140 738,96 грн. до 20 000,00 грн. На той час, університет вже заплатив екс-працівниці 140 738,96 грн., тому правомірно вважав, що йому має повернутися 120 738,96 грн безпідставно набутих коштів. При цьому, як видно з матеріалів справи, університет вже намагався скористатися “поворотом виконання рішення” у якому йому було відмовлено, оскільки спір випливає з трудових відносин.

Якщо суд першої та апеляційної інстанції задовольнив позов, ВС КЦС вдався до формалізму, і відмовив, мотивуючи тільки тим, що мовляв, тут обрано неефективний спосіб захисту, а мало б бути обрано поворот виконання рішення (що саме заважало застосувати кондикцію, замість повороту виконання рішення - ВС не пояснив).

При цьому, університет слушно зазначив, що у постанові ВП ВС від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зроблено висновок, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою. Тобто на такі кошти не поширюється норма ст. 1215 ЦК України, яка обмежує повернення.

Однак, ВС все одно зазначив: Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Питання про поворот виконання рішення не підлягає вирішенню в порядку ухвалення додаткового рішення (ВС КЦС справа № 201/8079/19 від 28.07.2021 р.)
Поворот виконання рішення в цивільному судочинстві - це важливий і незамінний інструмент, що дозволяє повернути в попереднє становище сторін при виконанні судового рішення, скасованого апеляційною та/або касаційною інстанцією. Проте, цей інструмент необхідно застосовувати своєчасно та за встановленими в Цивільному процесуальному кодексі України (надалі - ЦПК України) правилами.

У справі про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом - позивач претендував на спірну квартиру, що перебувала в іпотеці (іпотекодержателем був банк, що фігурував третьою особою у справі). Суд першої інстанції задовольнив його позов, і крім того - припинив іпотеку та зняв заборону відчуження на спірну квартиру.

Проте, судом апеляційної інстанції це рішення суду було скасоване - апеляційний суд відмовив у задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом, стягнув судовий збір із позивача.

Банк - іпотекодержатель, з метою повернення сторін у попередній стан, звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткової постанови, в якій просив в порядку повороту виконання рішення: поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (надалі - ДРРПНМ) запис про іпотеку; поновити в ДРРПНМ запис про обтяження; скасувати в ДРРПНМ запис про право власності позивача на зазначену квартиру. Читати повністю