1. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
2. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
1) наказного провадження;
2) позовного провадження (загального або спрощеного);
3) окремого провадження.
3. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
4. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду:
{Абзац перший частини четвертої статті 19 в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018 }
1) малозначних справ;
{Абзац частини четвертої статті 19 в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018 }
2) справ, що виникають з трудових відносин;
{Абзац частини четвертої статті 19 в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018 }
3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;
{Абзац частини четвертої статті 19 в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018 }
4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
{Абзац частини четвертої статті 19 в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018 }
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
5. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
{Пункт 1 частини шостої статті 19 в редакції Закону № 3831-IX від 19.06.2024 }
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
{Пункт 2 частини шостої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 ; в редакції Закону № 3831-IX від 19.06.2024 }
3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
{Частину шосту статті 19 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 ; в редакції Закону № 3831-IX від 19.06.2024 }
4) справи про розірвання шлюбу;
{Частину шосту статті 19 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 }
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
{Частину шосту статті 19 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 ; в редакції Закону № 3831-IX від 19.06.2024 }
7. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
8. Суди розглядають справи про оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, іноземного суду.
9. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: У випадку вчинення військовослужбовцем ДТП, навіть під час виконання своїх службових обов’язків, шкода в порядку регресу стягується в суді цивільної юрисдикції (ВС КЦС, справа №688/1852/21 від 21.12.2022 р.)
Військовослужбовець, що проходив службу за контрактом у військовій частині, потрапив у ДТП керуючи службовим автомобілем. Обом транспортним засобам були завдані механічні пошкодження. Як наслідок - військова частина змушена була заплатити за шкоду, внаслідок прийняття відповідного судового рішення про її відшкодування (авто не було застраховане). Згодом - вона звернулася до суду цивільної юрисдикції з позовом до військовослужбовця про стягнення заборгованості в порядку регресу.
Суд першої інстанції її позов задовольнив - щоправда частково - зменшивши розмір відшкодування до місячного грошового забезпечення військовослужбовця за відповідний місяць. Але на рівні апеляційного оскарження суд своєю постановою закрив провадження у справі, пояснивши тим, що відповідно до норм ЦПК України, КАС України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також Положення № 243/95-ВР - військова служба є публічною службою. Тому спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, так як пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби.
Розглядаючи касаційну скаргу, ВС КЦС цілком слушно і враховуючи практику не погодився із висновком апеляційного суду про адміністративну юрисдикцію справи. Повертаючи її на новий розгляд до апеляційної інстанції цивільного суду ВС КЦС зазначив наступне:
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб'єктний склад.Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Читати повністю