1. Забезпечення доказів відбувається за звернення зацікавленої особи, яке оформляється у вигляді письмової заяви. Заява повинна відповідати вимогам коментованої статті. Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені всі відомості, визначені частиною першою статті 134 ЦПК, а в разі невідповідності заяви цим вимогам застосовуються наслідки, встановлені частинами першою і другою статті 121 ЦПК. Така заява розглядається протягом п’яти днів з дня її надходження з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, однак їх явка не є обов’язковою. Зокрема, в ній повинно бути зазначено:
- докази, які необхідно забезпечити. Заявник повинен навести конкретні засоби доказування, які слід забезпечити (показання свідка, письмові або речові докази, висновок експерта);
- обставини, що можуть бути підтверджені доказами, які необхідно забезпечити. Ці обставини повинні входити до предмету доказування у справі;
- обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Звертаємо увагу, що закон не вимагає подання доказів, які підтверджують ці обставини. Тому ця вимога буде вважатися дотриманою, якщо про ці обставини зазначено у тексті заяви про забезпечення доказів;
- справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити. Заявник повинен хоча б в загальних рисах визначити підстави та предмет майбутнього позову і обгрунтувати, чому заява про забезпечення доказів подається до подання позовної заяви.
Крім того, в заяві потрібно обгрунтувати обставини, які не залежать від волевиявлення особи чи перебувають поза межами її контролю чи правомірного впливу, і які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
Окрім цього, в заяві зазначаються також типові для всіх процесуальних документів реквізити: суд до якого подається клопотання, суддя у провадженні якого знаходиться відповідна справа, найменування заявника, інших осіб, які беруть участь у справ, дата подання заяви та підпис.
Наявність усіх вищезазначених відомостей в заяві про забезпечення доказів допоможе суду легше зорієнтуватися в порушеному питанні і унеможливити безпідставне втручання в особисте життя громадян під приводом забезпечення доказів.
2. У випадку недотримання усіх вимог встановлених ст.134 ЦПК, суддя в порядку ст.121 ЦПК постановляє ухвалу про залишення відповідної заяви без руху та надає особі, яка подала заяву строк для усунення недоліків. У випадку не усунення недоліків вчасно, заява вважається неподаною і повертається.
3. Заява про забезпечення доказів у цивільних справах реєструється в журналі обліку заяв про забезпечення позову, доказів у цивільних справах та в алфавітному покажчику цивільних справ. До алфавітного покажчика цивільних справ заносяться дані як про заявника, так і про особу, стосовно якої просять ужити запобіжних заходів. У цьому журналі та алфавітному покажчику реєструються заяви, що надійшли до подання позовної заяви.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Незаявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу - є підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення судових витрат. (ВС КЦС у справі №756/5565/23 від 08.09.2025 р.)
Звичайно, у всьому має бути баланс - але погодьтесь, коли рішення задоволено повністю на користь конкретної сторони - чому вона має нести витрати? Чи можливо робота адвоката - на думку Феміди - не представляє жодної цінності? Питання риторичні. У цій справі позов адвоката на користь клієнта було повністю задоволено, а рішення підтримано в апеляційному провадженні. Для відшкодування судових витрат адвокат подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі до апеляційного суду. Така була подана протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення по суті справи. В змісті відзиву на апеляційну скаргу адвокат зазначив попередній орієнтовний розрахунку витрат. Зазначений розрахунок становив 10 000,00 грн і супроводжувався застереженням, що він не є остаточним, а докази фактично понесених судових витрат будуть подані суду в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 141 ЦПК України. Тому на думку заявника - були наявні всі підстави для ухвалення додаткового рішення у справі про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених стороною у зв`язку із апеляційним переглядом справи. Водночас - так не вважали суди. Суд апеляційної інстанції у відшкодуванні судових витрат відмовив. Читати повністюЧерговий формалізм у стягненні судових витрат - а саме витрат на правову (правничу) допомогу. До таких витрат у суддів дуже часто виникає багато питань, в основному спрямованих на відмову, або їх зменшення - то суди зменшують такі не супроводжуючи достатнім обґрунтуванням, то взагалі відмовляють бо недостатньо подано документів (хоча всі докази у справі є), то з’являються інші причини - які підкріплюються непослідовною судовою практикою.