Стаття 161. Документи, що додаються до позовної заяви

Кодекс адміністративного судочинства України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

15142

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

2. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

У разі подання до суду суб’єктом владних повноважень позову про заборону політичної партії направлення копії позовної заяви та копій доданих до неї документів здійснюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 289 - 3 цього Кодексу.

{Частина друга статті 161 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1416-IX від 27.04.2021 , № 2243-IX від 03.05.2022 ; в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023 }

3. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

4. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

5. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

6. У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

7. До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

161/400

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Сплачувати судовий збір може будь-яка особа. Головне – вказати за яким позовом його сплачено (ВП/ВС у справі № 9901/144/20 від 30.09.2020)

Думаю, що досить велика кількість практикуючих юристів йдучи на зустріч своєму клієнту, особливо працюючи із клієнтом дистанційно, сплачувала судовий збір за їх позовами, адже інколи набагато простіше зробити самому аніж роз’яснити як сплатити той судовий збір.

З першого погляду все ясно та прозоро – юрист або адвокат сплатив судовий збір, клієнт відшкодував ці витрати і все прекрасно.

Але не все так гарно скільки суд може і заперечити законність таких дій.

У даній справі Касаційний адміністративний суд як суд першої інстанції залишив без руху позовну заяву з тих підстав, що судовий збір було сплачено не позивачем, а громадською організацією, яка не є учасником справи.

Однак, позивач у своїй заяві наполягав на відсутності недоліків його позовної заяви, адже згадане вище платіжне доручення є належним доказом сплати судового збору і суд має відкрити провадження у справі.

Проте, КАС із такими доводами не погодився і своєю ухвалою повернув позовну заяву.

На вказане рішення позивачем до Великої Палати Верховного Суду як суду апеляційної інстанції було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що суд першої інстанції проявив надмірний формалізм у трактуванні норм ст. 2 Закону України «Про судовий збір» та положень ч. 3 ст. 161 КАС України, що призвело до неправомірного обмеження позивача у праві на доступ до суду, оскільки з реквізитів наданого ним платіжного доручення можна чітко ідентифікувати, що сплачений згідно з ним судовий збір стосується саме того позову, до якого він доданий.

Велика Палата із такими доводами погодилась та у своїй постанові зазначила про таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви долучається документ про сплату судового збору, адже подання до суду такої заяви є об`єктом його справляння згідно із Законом України «Про судовий збір».

Одночасно, згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

У даній справі додане до позовної заяви платіжне доручення за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за її подання. Отже, зазначена позовна заява відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, а ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України, постановлена з порушенням цих процесуальних норм.