1. Законний представник повинен брати участь в процесі на захист інтересів підопічного.
Може виникнути ситуація, коли під час розгляду цивільної справи суд виявить, що сторона або третя особа визнана недієздатною або обмежена у цивільній дієздатності, але у неї немає законного представника. У такому разі до участі у справі залучається орган опіки та піклування, який визначає кандидатуру опікуна (піклувальника) у своєму поданні, а суд постановляє ухвалу про призначення опікуном (піклувальником) і залучає відповідну особу до участі у справі як законного представника.
Під час залучення особи, призначеної піклувальником, потрібно враховувати положення ч. 2 ст. 29 цього Кодексу.
2. Частина 2 коментованої статті присвячена вирішенню питання при виявленні під час розгляду цивільної справи відсутності законного представника у малолітньої чи неповнолітньої особи, позбавленої батьківського піклування.
Орган опіки та піклування має визначити кандидатуру опікуна (піклувальника) і надати суду відповідне подання. А суд, в свою чергу, повинен: встановити над дитиною опіку (піклування); призначити їй опікуна (піклувальника); залучити опікуна (піклувальника) до участі у справі як законного представника малолітньої чи неповнолітньої особи. Також при залученні піклувальника неповнолітньої особи, слід пам’ятати про норму, закріплену у ч. 2 ст. 29 цього Кодексу.
3. Суд повинен замінити законного представника, якщо той не має права представляти інтереси свого підопічного з підстав, встановлених законом. Кандидатура нового представника визначається за поданням органу опіки та піклування.
Із змісту коментованої статті випливає, що положення закріплене її ч. 3 стосується лише законних представників фізичних осіб, визнаних недієздатними або обмежених у цивільній дієздатності, малолітніх і неповнолітніх осіб.
Згідно ч. 2 ст. 155 СК батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Отже, якщо діяння батьків (усиновлювачів) суперечать інтересам дитини, вбачається, можна порушувати питання про можливість здійснення ними законного представництва при розгляді певної цивільної справи.
Якщо під час розгляду справи, виникнуть питання про необхідність призначення або заміни законного представника на підставах, визначених частинами 1-3 коментованої статті, суд зобов’язаний зупинити провадження у справі до залучення до участі у ній призначеного законного представника (п. 5 ч. 1 ст. 201, п. 1 ч. 1 ст. 203 ЦПК).
4. Якщо опікун (піклувальник) був призначений судом, він звільняється від своїх повноважень у судовому порядку. На його місце суд повинен призначити нового опікуна (піклувальника) за поданням органу опіки та піклування.
Суд звільняє особу від повноважень опікуна (піклувальника) за її заявою. Звільнити піклувальника від його повноважень суд може і за заявою особи, над якою встановлено піклування.
За заявою органу опіки та піклування суд має право звільнити особу від виконання нею обов’язків опікуна або піклувальника у разі: невиконання нею своїх обов’язків; порушення прав підопічного; поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту (ст. 45 ЦК, ч. 2 ст. 241 ЦПК).
Особа може бути звільнена від обов’язків опікуна або піклувальника дитини також тоді, коли між нею та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню опіки, піклування (ст. 251 СК). Заява про звільнення опікуна (піклувальника) від виконання покладених на нього обов’язків розглядається у місячний строк. При цьому особа має продовжити виконання повноважень опікуна (піклувальника) до ухвалення судом рішення про звільнення її від повноважень опікуна (піклувальника) чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку (ч. 1 ст. 75 ЦК). Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника від їх повноважень у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка цих осіб не перешкоджає розгляду зазначеного питання.
Про звільнення особи від виконання обов’язків опікуна (піклувальника) і призначення іншої особи суд постановляє ухвалу (ч. 2 ст. 241 ЦПК). Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 293 ЦПК ухвала щодо звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку.

page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Коли позов надсилається позивачем у паперовій формі листом з описом вкладення, а суду надаються докази відправлення, то саме суд має перевірити (зокрема, за допомогою трекінгу), чи відповідач отримав такий лист і зафіксувати це в матеріалах справи (наприклад, роздрукувати вебсторінку з даними про рух листа). (ВС КЦС №753/12634/25 від 29.07.2026 р.)
МТСБУ подало позов до винуватця ДТП про стягнення виплаченого відшкодування за такого водія. На момент ДТП відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і особисто шкоду потерпілій стороні не відшкодував, а МТСБУ відповідно до вимог підпункту «а» пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за рахунок коштів фонду захисту потерплих, відшкодував шкоду потерпілій особі у розмірі 116 663,16 грн. Суть справи фактично зводилась до процесуальних питань, адже, відкривши провадження у справі суд першої інстанції призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже враховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання ним у встановлений судом строк відзиву на позов, справа вирішувалася за наявними матеріалами відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України. У підсумку позов МТСБУ до водія було задоволено. Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу винуватця ДТП залишено без задоволення, а рішення районного суду першої інстанції - без змін. У апеляційній інстанції - окрім іншого заявлялось клопотання про проведення експертизи та суд його відхилив посилаючись на те, що у відповідача були всі можливості заявляти про це у першій інстанції. Читати повністю