Стаття 183. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення

Цивільний процесуальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

12895

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

{Пункт 1 частини першої статті 183 в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023 }

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб’єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

2. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

{Частину другу статті 183 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 }

3. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

4. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

{Частину четверту статті 183 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3200-IX від 29.06.2023 }

184/520

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: До скарги на дії державного виконавця не може бути застосована ст. 183 ЦПК України, яка поширюється виключно на заяви (клопотання, заперечення) (ВС/КЦС у справі № 569/13154/20 від 27.01.2021)

У цій справі ВС надав роз’яснення щодо порядку подання скарги на дії державного виконавця відповідно до ст. 447 ЦПК України.

Так, скаржник у цій справі звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, а також вимогою скасувати постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу та зобов`язати державного виконавця відновити виконавче провадження.

Рішенням суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд скаргу повернуто заявнику.

Судові рішення мотивовано тим, що скаржником подана скарга на дії державного виконавця з порушенням вимог ч. 2 статті 183 ЦПК України, оскільки до неї не додано доказів її надіслання (надання) боржнику та державному виконавцю.

Із зазначеним скаржник не погодився та подав касаційну скаргу. Обґрунтовував це тим, що ст. 183 ЦПК України, встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, а не скарги, поданої в порядку ст. 447 ЦПК України.

Позиція ВС: ВС не погодився з рішеннями судів нижчих інстанцій, зазначивши, що суди повертаючи заявнику скаргу на дії державного виконавця не звернули уваги на те, що вимоги ч. 2 ст. 183 Розділу 2 «Заяви з процесуальних питань» ЦПК України не регулюють спірні процесуальні правовідносини, тому не підлягають застосуванню у цій справі, оскільки вказана норма процесуального права поширюється виключно на заяви (клопотання, заперечення), подані до суду без дотримання вимог частин першої або другої цієї статті.

Аналізуйте судовий акт: Скаргу на дії ДВС на адресу органу вказаного органу скаржнику направляти не треба?! (ВС/КЦС у справі № 569/13154/20 від 27.01.2021)

Чинний Цивільний процесуальний кодекс України визначає, що у постанові палати, об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об’єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об’єднаної палати, Великої Палати. При цьому такі висновки мають враховуватись іншими судами при винесенні ними своїх рішень (ч. 4 ст. 263, ч. 2 ст. 416 ЦПК України).

Адвокати, які практикують в галузях адміністративного, господарського та цивільного права, вже звикли до того, що касаційні суди надають протилежні висновки. Цим грішить навіть Велика Палата.

Особисто я до цих пір не стикався з випадками коли касаційний суд виявляв чистий волюнтаризм та фактично вказував, що пряма норма процесуального закону взагалі не норма…

Саме такий яскравий приклад пропонується до уваги.

У даному рішення боржником було подано скаргу на постанову державного виконавця, винесену під час примусового виконання судового рішення.

Суд першої інстанції з яким погодився і апеляційний суд вказану скаргу повернув на підставі ч. 2 ст. 183 ЦПК України оскільки до вказаної скарги не було додано доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Вказані рішення боржником було оскаржено у касаційному порядку.

В обґрунтування своїх доводів скаржник послався на те, що жодною нормою Розділу VII ЦПК України не передбачено підстав та порядку повернення без розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця, а положенням ч. 4 ст. 183 ЦПК України не передбачає можливості повернення без розгляду скарги. Приц цьому зазначена норма процесуального права поширюється виключно на заяви (клопотання, заперечення), подані до суду без дотримання вимог частин першої або другої цієї статті.

На мій подив Касаційний цивільний суд з такими твердженнями погодився.

Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що суди у порушення не звернули уваги на те, що вимоги частини другої статті 183 ЦПК України не регулюють спірні процесуальні правовідносини, тому не підлягають застосуванню у цій справі, оскільки вказана норма процесуального права поширюється виключно на заяви (клопотання, заперечення), подані до суду без дотримання вимог частин першої або другої цієї статті.