Стаття 58. Участь у справі представника

Аналізуйте судовий акт: Позови про розлучення МОЖЕ підписувати та подавати і представник (ВС/КЦС у справі № 607/10879/20 від 09.07.2021)
Свого часу Пленум Верховного Суду України у абзаці 2 пункту 15 своєї постанови від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз’яснив  судам, що відповідно до ч. 1 ст. 115 СК України розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі РАЦС за заявою колишньої дружини або чоловіка. Сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного з подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК України про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються.

Така позиція Пленуму суттєво утруднювало роботу адвоката у даній категорії справи адже позивач не завжди може особисто представляти своїх інтереси під час розгляду справ про розірвання шлюбу.

Слід звернути увагу і на те, що судова практика з даного питання також була вкрай неоднорідна – деякі суди вперто не хотіли приймати до розгляду такі позови підписані та подані представниками, інші ж залюбки це робили.

Але нарешті з даного питання висловився Касаційний цивільний суд, який визнав, що інститут представництва по таким спорам може діяти. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Листування у соціальній мережі є неналежним та недопустимим доказом, оскільки в них будь-яка людина може зареєструватись за будь-яким прізвищем та ідентифікації не підлягає (Овідіопольський районний, справа № 509/2305/16-ц, 17.10.17)

 Цю судову справу можна було б кваліфікувати як звичайну «аліментну» справу, якби не той факт, що суд був змушений надати оцінку таким доказам, як  роздруківки скан-копій сторінок соціальної мережі «Однокласники» (Веб-ресурс https://ok.ru/), на яких зображене листування сторін по справі.

Отже, громадянка звернулась до районного суду з позовною завою до колишнього чоловіка про стягнення аліментів, у тому числі, за минулі 3 роки, оскільки з жовтня 2013 року вживала заходів щодо отримання від відповідача аліментів у позасудовому мировому порядку, однак останній неодноразово уникав цієї теми, хоча й міг перераховувати грошові кошти на дитини, наприклад, поштовим відправленням або кур'єром, грошовим переказом до запитання на ім'я позивачки. Ці обставини позивачка підтвердила роздруківками скан-копій сторінок соціальної мережі «Однокласники» (Веб-ресурс https://ok.ru/), на яких зображене їх листування.

Суд позов задовольнити частково,  стягнувши з відповідача на користь колишньої дружини аліменти на утримання неповнолітнього сина  щомісячно, в сумі 1000 грн., починаючи з 29.06.2016 року до повноліття сина.

Суд зазначив при цьому,  що згідно вимог ч.2 ст.191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

В силу ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи в позові частині присудження аліментів за минулий час, суд вказав, що вважає неналежним та недопустимим доказом того, що позивач вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, посилання позивача на вказані роздруківки «оскільки в соціальних мережах будь-яка людина може зареєструватись за будь-яким прізвищем, імям, по батькові та вона ніякій ідентифікації не підлягає».

Довідка:  Апеляційним судом Одеської області рішення районного суду змінено, розмір призначених аліментів зменшено до 800 грн. В інший частині рішення залишене без змін. Відомості про касаційний розгляд справи відсутні.

Доречно зауважити, що судами не розглядалось питання призначення у справі комп’ютерно-технічної експертизи, на вирішення якої можливо було б поставити, наприклад, питання про те, чи містить носій досліджуваного комп'ютера інформацію про певні дії користувача, та інші, що пов’язані з обставинами справи.

Можливість призначення такої експертизи випливає з Інструкції  про  призначення  та  проведення  судових  експертиз   та   експертних   досліджень   та  Науково-методичних  рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз,  затверджених наказом  Міністерства  юстиції   від   8   жовтня  1998  року  N  53/5   і зареєстрованих в Міністерстві юстиції 3  листопада  1998  року  за  N 705/3145 (із змінами та доповненнями).