1. Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
2. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
3. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
4. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
5. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду (ВС КЦС справа № 372/2583/18 від 15.09.2021 р.)
У цьому рішенні ВС КЦС застеріг - що надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням цивільного судочинства.
Іпотекодавець, який за договором іпотеки забезпечував виконання боржником (позичальником) свого зобов’язання за договором безпроцентної позики - уклав з позикодавцем договір іпотеки, предметом якого був готельно-ресторанний комплекс (із землею, будівлями та спорудами). Згодом - готельно-майновий комплекс було поділено на декілька окремих об’єктів нерухомого майна. Згоду на це іпотекодержатель давав. Майно було оцінене, і - оскільки боржник не повернув борг за договором позики - то в рахунок погашення його боргу було передано одну із частин колишнього єдиного об‘єкту - наразі окрему земельну ділянку. Оціночна вартість цієї земельної ділянки повністю покривала суму заборгованості (навіть з надлишком, який позикодавець мав повернути).
Таким чином, іпотекодавець (який в рахунок погашення боргу передав землю) вважав договір іпотеки припинений (відповідно і правовідносини). Проте, згодом, за іпотекодержателем (кредитором) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі рішень державного реєстратора безпідставно внесено право власності на всі інші - крім земельної ділянки - спірні об'єкти нерухомого майна (частинки готельно-ресторанного комплексу). Іпотекодержатель в свою чергу передав деякі об’єкти іншим особам.
Крім того - новий власник (позикодавець) звернувся до суду з позовом про відшкодування упущеної вигоди, так як вважав, що іпотекодавець неправомірно використовує і не звільняє набуте ним майно. Читати повністю