1. Коментована стаття визначає зміст та строк подання заяви про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
Заява про обов´язкову госпіталізацію хворого на туберкульоз подається до суду протитуберкульозним закладом, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим.
Такі заяви, залежно від вимог, що в них ставляться, можна поділити на два види:
- заява про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу (хворий на заразну форму туберкульозу виявлений медичним закладом, але відмовляється та ухиляється від лікування);
- заява про продовження лікування в протитуберкульозному закладі (хворому вже надається медична допомога, але він потребує продовження обов’язкового лікування на визначений лікарською комісією строк)
Підставами для обов’язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу відповідно до ст. 12 Закону України „Про боротьбу з захворюванням на туберкульоз” є виявлення (або лікування, – для продовження такого лікування) хворого на заразну форму туберкульозу (в тому числі хворих соціально дезадаптованих, із супутніми захворюваннями на хронічний алкоголізм, наркоманію чи токсикоманію); такий хворий ухиляється від лікування; такий хворий становить загрозу розповсюдження хвороби серед населення.
2. Спільним для заяв є те, що до заяви додається мотивований висновок лікарської комісії про необхідність обов’язкової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, в якому зазначається строк, протягом якого буде проведено лікування.
3. В зв’язку з необхідністю якнайшвидшої госпіталізації хворого ч. 2 ст. 284 встановлює строк, протягом якого відповідна заява подається до суду – 24 години з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу.
Тут ми зустрічаємо невідповідність термінів “загрозлива” та “заразна” форми туберкульозу, адже і Закон України “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз” і ст. 283 ЦПК говорить саме про хворого на “заразну форму туберкульозу”. Тому “загрозлива форма” у даному випадку треба розуміти як „заразна форма” туберкульозу.
Часом виявлення такої форми туберкульозу є час її встановлення у хворого шляхом клінічних, лабораторних та рентгенологічних медичних досліджень.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Необізнаність сторони про порядок перегляду заочного рішення не може свідчити про поважність пропуску строку на подання такою заяви про його перегляд (ВП ВС №756/11081/20 від 12.06.2024 р.)
Відповідачка, замість звернення із заявою про перегляд заочного рішення, звернулась із апеляційною скаргою, яку апеляційний суд повернув відповідачці та роз`яснив їй право на звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення. Проте, коли остання звернулася до місцевого суду із заявою про перегляд заочного рішення з проханням поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення - районний суд у поновленні строки їй відмовив, а заяву залишив без розгляду. Суд першої інстанції мотивував свою ухвалу тим, що відповідачка пропустила строк для подання заяви про перегляд заочного рішення і не навела поважних причин для поновлення цього строку. Цю ухвалу, відповідачка-боржниця так і не змогла оскаржити. Справа була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, де вирішувалось питання процесуальних особливостей оскарження судового рішення, постановленого в порядку заочного провадження, реалізації учасниками процесу права на апеляційне оскарження заочного рішення та, зокрема, процесуальних наслідків подання заяви про перегляд заочного рішення з пропуском установленого законом строку. Отже, у цій справі: Читати повністюСторони уклали договір позики, за умовами якого боржниця отримала у борг 35 000 дол. США, які зобов`язалася повернути до 01 квітня 2010 року. Оскільки свій обов`язок відповідачка не виконала, то рішенням суду з неї було стягнено заборгованість за договором позики в розмірі 196 627,80 грн. Оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог позикодавця за договором позики, яке не виконане боржником, не припиняє договірних правовідносин між сторонами, і за відсутності виконаного судового рішення, стягувач просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки ще й три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання - і суд заочним рішенням задовільнив такий позов.