1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
2. Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою.
3. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
4. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
5. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов’язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
6. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов’язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.
7. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, в тому числі, винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб (ВС КЦС, справа №757/55549/17від 01.03.2023 р.)
Боржник намагався оскаржити договори відступлення прав вимоги, за якими права вимоги до нього були передані спочатку банком до фінкомпанії №1, потім до фінкомпанії № 2, а згодом і взагалі до фізособи. Звернувшись до суду з позовом, відповідачем він визнав банк, а треті особи були: фінкомпанія №1 та фінкомпанія №2 і фізособа (кінцевий володілець прав вимоги) та приватний нотаріус що посвідчував договір.
В процесі справи позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій зазначив відповідачами: банк, обидві фінкомпанії, кінцевого отримувача права вимоги - фізособу та державного реєстратора. Суд першої інстанції його позов задовольнив, а ось суд апеляційної інстанції - навпаки. Оскільки апеляційний суд вийшов за межі вимог апеляційної скарги, касаційна інстанція знов повернула справу на новий розгляд до цього суду.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції знову та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції розглянув цивільну справу до відповідача банку і третіх осіб: нотаріуса, двох фінкомпаній та фізособи. На думку колегії - не можна було покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.Суд першої інстанції вказаних вимог закону та правових висновків з цього питання не врахував і незаконно задовольнив позовні вимоги, вирішивши питання про права та обов`язки третіх осіб, що не заявляли самостійні вимоги.
Приймаючи справу до розгляду знову, ВС КЦС щодо прав третіх осіб зазначила наступне: Читати повністю