Стаття 214. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків

Кодекс адміністративного судочинства України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

3604

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі.

2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз’яснює обов’язок дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить їх до присяги.

3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з дозволу суду ставити свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань.

4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалений той чи інший учасник справи. Після його повернення до зали судового засідання головуючий повідомляє його про показання цього свідка і надає можливість ставити йому питання.

214/400

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

В принципі давно вже відомо, що постанови суду у справах про накладення стягнень за адміністративні правопорушення, в тому числі стягнення накладенні за порушення Правил дорожнього руху, оскаржуються тільки один раз - до суду апеляційної інстанції. Для цього існує пряма норма КУпАП – ст. 294 «набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови».

Проте, у деяких випадках зацікавлені особи, які не згоді з рішенням суду апеляційної інстанції у справі, намагаються щось викрутити із складно написаного законодавства у цьому питанні. Так, зокрема відстоюється право на касаційне оскарження судового рішення, передбачене Конституцією України і подаються скарги до ВАСУ або навіть ВССУ.

У цій справі суд першої інстанції закрив справу у зв’язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення., передбаченого ст. 124 КУпАП - "Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна". Начебто непогане рішення. Проте, суд апеляційної інстанції скасував це рішення і закрив провадження у зв’язку із закінченням строку протягом якого адміністративне стягнення може бути накладено на особу з моменту вчинення правопорушення. (Ст. 38 КпАП). Особа виявилась принциповою і вирішила доказувати свою невинуватість на вищу рівні.

Спеціально для такого випадку ВСУ розглянув цю справу і підкреслив, що рішення судів про накладення адмінстягнень не оскаржуються у касаційному порядку, а касаційні скарги подані за правилами адмінсудочинства мають повертатись судом касаційної інстанції на підставі України.

Оскільки всі засоби національного захисту права вичерпуються в даному випадку після рішення суду апеляційної інстанції у справі залишається можливість подання звернення до ЄСПЛ, проте щиро не радимо на це витрачати життя. Краще забутьте!

Аналізуйте судовий акт: Рішення у справах про накладення стягнень за адміністративні правопорушення ухвалені в порядку, передбаченому КУпАП, не оскаржуються у касаційному порядку (ВСУ від 21 грудня у справі № 21-2366а16)