831
її
з з
з
1. Суддя-доповідач, одержавши апеляцію на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, вивчає її з метою встановити, чи відповідає вона вимогам ст. 396 КПК. Якщо особа, що подала апеляцію, при її складанні не дотрималась хоча б однієї з пред'явлених до неї вимог, суддя-доповідач виносить ухвалу про залишення апеляції без руху, де вказує, які конкретно вимоги закону не виконані. Ця ухвала оскарженню не підлягає.
2. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу. В ухвалі мають бути чітко вказані допущені недоліки і повинен бути встановлений достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
3. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, скарга вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
4. Суддя-доповідач виносить ухвалу про повернення скарги скаржнику у наступних випадках:
1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. Якщо протягом встановленого строку особа, що подала апеляцію, не виконає вимог, зазначених в ухвалі про залишення апеляції без руху, суддя-доповідач, керуючись п. 1 ч. З ст. 399 КПК, виносить ухвалу, якою
832
апеляція повертається особі, що її подала. Така ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку (див. главу 37 КПК).
2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляцію. В цьому випадку необхідно орієнтуватись на перелік осіб, що можуть подавати апеляційні скарги на окремі види судових рішень, визначений ст. 392 КПК. Про перелік осіб, що можуть подавати апеляційні скарги, див. коментар до ст. 392 КПК;
3) скарга не підлягає розгляду у цьому суді апеляційної інстанції. Оскільки скарга подається до суду за місцем розташування суду або роботи слідчого судді, рішення якого оскаржується, то подання такої скарги до іншого суду є порушенням інстанційної підсудності, що передбачена ст. 33 КПК. Питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується відповідно до положень ст. 34 КПК;
4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Апеляція повинна подаватися в строки, встановлені ст. 395 КПК. Встановлений законом строк для подання скарги, що був пропущений з поважних причин, може бути відновлений у встановленому законом порядку (див. коментар до ст. 116 КПК). Питання про відновлення пропущеного з поважних причин строку на оскарження вирішується судом, до якого надійшла скарга. У випадку подачі апеляції з пропуском встановленого законом строку апелянт може подати клопотання про його відновлення, в якому навести мотиви пропуску строку і докази поважності мотивів. За відсутності клопотання про відновлення строку на подачу апеляції суддя-доповідач виносить ухвалу про повернення апеляції особі, що її подала. Питання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вирішується суддею-головуючим одноособово. За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, якою відновлює пропущений строк, якщо визнає, що він пропущений з поважної причини, після чого виконує вимоги ст.ст. 398 401 КПК.
5. Доводити поважність причини пропуску строку повинна особа, що заявила клопотання про відновлення пропущеного строку.
6. До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження відносяться обставини, що об'єктивно перешкодили учаснику процесу вчасно подати апеляцію. Поважними причинами можуть бути визнані: важка хвороба учасника процесу, стихійне лихо, смерть або важка хвороба близького родича учасника процесу, вручення обвинуваченому, стосовно якого винесений обвинувальний вирок та який знаходиться під вартою, копії вироку мовою, якою він не володіє, тощо.
7. Не належать до поважних причин пропуску строку посилання на участь у розгляді іншої справи, неознайомлення або неповне ознайомлення особи з матеріалами кримінального провадження або журналом судового засідання, оскільки обставини, що можуть виникнути при ознайомленні
. 833
з журналом або матеріалами провадження, можуть бути тільки підставою для доповнення або зміни апеляції.
За наявності в засудженого або у виправданого кількох захисників відновлення пропущеного строку можливе лише в тому випадку, якщо жоден з них з поважної причини не міг вчасно подати апеляцію, маючи на це повноваження.
8. Ухвала судді, винесена за результатами розгляду клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, може бути оскаржена в суді касаційної інстанції. Крім касації на зазначену ухвалу в суд касаційної інстанції направляються матеріали кримінального провадження, апеляція на судове рішення, винесене судом першої інстанції, і ухвала, якою вирішене клопотання про відновлення строку.
9. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду апеляції на ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку має право відновити пропущений строк, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду апеляційної інстанції виконати вимоги ст. 398 КПК.
10. Залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку та в межах строків, передбачених главою 31 КПК.
11. Суддя-доповідач виносить ухвалу про відмову у відкритті провадження лише на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК. Про перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, див. коментар до ст. 392 КПК. Про особливості оскарження окремих судових рішень в апеляційному порядку див. коментар до ст. 394 КПК.
12. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та всіма доданими до неї матеріалами.
13. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку. Про порядок касаційного оскарження ухвал суду апеляційної інстанції див. коментар до глави 37 КПК.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Оскільки сторона захисту була присутня під час оголошення резолютивної частини рішення, хоча і відсутня у день проголошення повного рішення - у суду відсутній обов'язок направляти їй копію судового рішення (ВС ККС, справа № 204/435/21 від 14.02.2023 р.)
Із неповажністю підстав пропуску стороною захисту строків для подання апеляційної скарги погодився і ВС ККС, який зазначив: У п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга на інші ухвали суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. При цьому підставою для поновлення строку є поважні причини його пропуску, якими є лише ті обставини, що були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими фактичними даними. Читати повністюУ цій справі, сторона захисту клопотала про скасування арешту та повернення речових доказів, водночас, ухвалою суду першої інстанції їй було відмовлено. На оголошенні резолютивної частини 27 квітня - вона була присутня, а на оголошенні повного рішення (змісту прийнятої ухвали) - 28 квітня - відсутня. Подаючи апеляційну скаргу вже 15 травня, адвокат клопотала і про поновлення строків, посилаючись на те що повного рішення (ухвали) їй відправлено не було, в ЄДРСР воно опубліковане не було, тому вона не могла подати раніше скаргу, бо не була ознайомлена із всіма мотивами прийнятого судом рішення. Однак апеляційний суд не погодився із доводами поважності пропуску нею строку.
Аналізуйте судовий акт: Хоча КПК і не встановлює чіткий перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна, адвокат власника цього майна має таке право (ВККС у справі № 487/5688/16-к від 3 липня 2018р.)
Пункт 9, ч.1, статті 309 КПК України передбачає, що під час досудового розслідування ухвала слідчого судді про арешт майна або відмову у такому арешті може бути оскаржена в апеляційному порядку. Водночас законодавець забувся визначити у КПК України окремим положенням чіткий перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження. Хоча хіба забувся? Логічно, що принаймні власник такого майна та його уповноважена особа за довіреністю та/або адвокат. Проте для деяких суддів це не логічно, і знадобилася спеціальна постанова Верховного Суду, яка б це роз’яснила.
Предмет спору був арештований транспортний засіб. Суд апеляційної інстанції не прийняв до розгляду скаргу адвоката про скасування арешту на підставі п.2, ч.3, ст. 399 КПК України, оскільки за хибною думкою цих суддів адвокат не належить до осіб, які мають право подавати подібні скарги.
ВС скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції, що серед іншого внаслідок такого безглуздого та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону було серед іншого порушене конституційне право на професійну правову допомогу володільця арештованого майна, яка надається адвокатом.
В таких справах так і хочеться прокричати: СУДДІ НЕ ЗАЙМАТИСЯ ДУРНИЦЯМИ!