Оскільки сторона захисту була присутня під час оголошення резолютивної частини рішення, хоча і відсутня у день проголошення повного рішення - у суду відсутній обов'язок направляти їй копію судового рішення (ВС ККС, справа № 204/435/21 від 14.02.2023 р.)

Фабула судового акту: У цій справі, сторона захисту клопотала про скасування арешту та повернення речових доказів, водночас, ухвалою суду першої інстанції їй було відмовлено. На оголошенні резолютивної частини 27 квітня - вона була присутня, а на оголошенні повного рішення (змісту прийнятої ухвали) - 28 квітня - відсутня. Подаючи апеляційну скаргу вже 15 травня, адвокат клопотала і про поновлення строків, посилаючись на те що повного рішення (ухвали) їй відправлено не було, в ЄДРСР воно опубліковане не було, тому вона не могла подати раніше скаргу, бо не була ознайомлена із всіма мотивами прийнятого судом рішення. Однак апеляційний суд не погодився із доводами поважності пропуску нею строку.

Із неповажністю підстав пропуску стороною захисту строків для подання апеляційної скарги погодився і ВС ККС, який зазначив:

У п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга на інші ухвали суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

При цьому підставою для поновлення строку є поважні причини його пропуску, якими є лише ті обставини, що були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими фактичними даними.

За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням вказаного Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Отже у цій справі: Причини пропуску цього строку захисник обґрунтувала тим, що копію ухвали місцевого суду вона не отримувала, а також ця ухвала відсутня у ЄДРСР. Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні заяви чи клопотання захисту про отримання повного тексту судового рішення.

З приводу посилання захисника на відсутність повного тексту оскаржуваної ухвали в реєстрі судових рішень та неознайомлення з мотивами суду - зазначене, на думку апеляційного суду і ВС не перешкодило захиснику скласти повний, змістовний текст апеляційної скарги 15 травня, поза межами апеляційного оскарження. З огляду на тривалість проміжку часу між отриманням апелянтом відомостей про оскаржуване рішення, його зміст, та фактичним поданням апеляційної скарги, її не можна вважати поданою без невиправданої затримки.

Згідно ЄДРСР ухвала була надіслана судом до ЄДРСР 28 квітня, зареєстрована 29 квітня оприлюднена 2 травня. Наведеним спростовуються доводи захисника стосовно того, що оскаржуване нею судове рішення відсутнє у ЄДРСР.

Згідно з ч. 6 та 7 ст. 376 КПК учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного та того, що сторона захисту була присутня під час судового розгляду 27 квітня у суду був відсутній обов`язок направляти їй копію судового рішення у порядку ч. 7 ст. 376 КПК. Дані про те, що захисник була позбавлена можливості отримати судове рішення після проголошення його повного тексту у порядку ч. 6 ст. 376 КПК відсутні. Проте апеляційну скаргу подано стороною захисту поза межами 7-денного строку встановленого КПК навіть після оприлюднення рішення в ЄДРСР 2 травня.

Аналізуйте судовий акт: Проведення слідчих експериментів на місці злочину НЕ вимагається, тому проведення таких в іншому місці не свідчить про недопустимість їх результатів як доказів. (ВС ККС, справа № 200/9992/16-к від 27.02.2023 р.);

Зразки, отримані для експертизи, не є доказами у кримінальній справі, проте несуть в собі доказову інформацію, яка застосовується лише в результаті проведення експертизи. (ВС ККС, справа № 591/2823/19 від 02.02.2023 р.);

Слідчий суддя не має повноважень зобов'язати прокурора закрити кримінальне провадження. Така ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку. (ВС ККС, справа № 405/680/22 від 14.02.2023 р.);

Витрати на проведення експертиз не підлягають стягненню з обвинуваченої, оскільки суд звільнив її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Такі віднесено на рахунок держави. (ВС ККС, справа №379/1366/20 від 22.02.2023 р.).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року

м. Київ

справа 204/435/21

провадження № 51-2070км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 5 липня 2022 року про відмову у поновленні строку апеляційного оскарження ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2022 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту та повернення речових доказів, а саме грошових коштів, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42019041690000063.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 5 липня 2022 року відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту.

Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, вважає, що строк апеляційного оскарження стороною захисту пропущений з поважних причин, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді.

Свої вимоги захисник мотивує тим, що:

- в судовому засіданні 27 квітня 2022 року було проголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали. Під час проголошення повного тексту судового рішення сторона захисту не була присутня та в подальшому на момент подання апеляційної скарги повний текст не отримала;

- на момент подання апеляційної а також касаційної скарг, ухвала місцевого суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) була відсутня. Внаслідок чого вона (захисник) та ОСОБА_7 залишилися неознайомленими з її повним текстом;

- суд апеляційної інстанції вищенаведені обставини до уваги не взяв, чим допустив порушення КПК;

- рішення апеляційного суду суперечить висновку про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 27 травня 2019 року в справі № 461/1434/18, згідно з котрим строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали, однак у разі необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску такого строку та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор заперечив щодо задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Відповідно ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

У п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Доводи захисника ОСОБА_6 щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які, на її думку, допустив суд апеляційної інстанції під час розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали місцевого суду, є безпідставними.

Так, згідно з ч. 2 ст. 24 КПК кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга на інші ухвали суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

При цьому підставою для поновлення строку є поважні причини його пропуску, якими є лише ті обставини, що були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими фактичними даними.

Так, згідно матеріалів кримінального провадження, ухвалою місцевого суду відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту та повернення речових доказів (грошових коштів) на тій підставі, що в провадженні цього суду перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , яке було виділене з іншого кримінального провадження, в рамках котрого накладено арешт, а тому потреба в арешті не відпала та підстави його накладання продовжують існувати.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Причини пропуску цього строку захисник обґрунтувала тим, що копію ухвали місцевого суду вона не отримувала, а також ця ухвала відсутня у ЄДРСР.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду, виходив із того, що з матеріалів справи та журналу судового засідання вбачається, що 27 квітня 2022 року під час судового розгляду клопотання про скасування арешту обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_6 були присутні. При цьому суддею було оголошено резолютивну частину рішення, учасникам процесу роз`яснено порядок та строки апеляційного оскарження, а також і те, що повний текст судового рішення буде складено та проголошено 28 квітня 2022 року. Згідно з журналом судового засідання 28 квітня 2022 року о 14:03 було проголошено повний текст ухвали суду. Відповідно до штемпеля вхідної кореспонденції Дніпровського апеляційного суду № 11-12444 апеляційна скарга захисника, разом з клопотанням про поновлення строку, до суду надійшла 23 травня 2022 року. Відповідно до даних поштового конверту № 0022351634 та трекінгу, апеляційна скарга була подана до установи зв`язку 15 травня 2022 року, поза межами строку апеляційного оскарження.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні заяви чи клопотання захисту про отримання повного тексту судового рішення.

З приводу посилання захисника на відсутність повного тексту оскаржуваної ухвали в реєстрі судових рішень та неознайомлення з мотивами суду, суд апеляційної інстанції послався на те, що зазначене не перешкодило захиснику скласти повний, змістовний текст апеляційної скарги 15 травня 2022 року, поза межами апеляційного оскарження.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на тривалість проміжку часу між отриманням апелянтом відомостей про оскаржуване рішення, його зміст, та фактичним поданням апеляційної скарги, її не можна вважати поданою без невиправданої затримки.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені адвокатом причини пропуску строку оскарження ухвали слідчого судді не можна визнати поважними, а тому обґрунтовано повернув їй апеляційну скаргу.

З таким рішенням погоджується і Суд.

За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням вказаного Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

З матеріалів провадження вбачається, що в судовому засіданні 27 квітня 2022 року сторона захисту була присутня. На проголошення повного тексту, яке відбулось наступного дня 28 (а не 29, як про це зазначає у касаційній скарзі захисник) сторона захисту не з`явилася.

Разом з тим, будучи обізнаною про прийняття місцевим судом рішення 27 квітня 2022 року, апеляційну скаргу захисник подала лише 15 травня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Водночас, згідно ЄДРСР ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 27 квітня 2022 року була надіслана судом до ЄДРСР 28 квітня 2022 року, зареєстрована 29 квітня 2022 року, оприлюднена 2 травня 2022 року.

Наведеним спростовуються доводи захисника стосовно того, що оскаржуване нею судове рішення відсутнє у ЄДРСР.

Згідно з частинами 6 та 7 ст. 376 КПК учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного та того, що сторона захисту була присутня під час судового розгляду 27 квітня 2022 року у суду був відсутній обов`язок направляти їй копію судового рішення у порядку ч. 7 ст. 376 КПК. Дані про те, що захисник була позбавлена можливості отримати судове рішення після проголошення його повного тексту у порядку ч. 6 ст. 376 КПК відсутні. Проте апеляційну скаргу подано стороною захисту поза межами 7-денного строку встановленого КПК навіть після оприлюднення рішення в ЄДРСР 2 травня 2022 року.

Водночас посилання захисника на висновок про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 27 травня 2019 року в справі № 461/1434/18, є некоректним, оскільки зазначений висновок винесений у кримінальному провадженні, де сторона захисту була присутня під час проголошення повного тексу ухвали, надалі, ще через чотири дні (в межах строку на оскарження, якщо рахувати з дня оголошення його повного тексту) була подана апеляційна скарга. З урахуванням всіх цих обставин у порівнюваному рішенні причини пропуску строку апеляційного оскарження було визнано поважними.

Також суд звертає увагу, що у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що наведені захисником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції не містять достатніх та необхідних доказів поважності пропуску строку апеляційного оскарження.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370 399 419 КПК та у цілому є належним чином вмотивованою та обґрунтованою.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які відповідно до ст. 412 КПК перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення Суд не встановив.

Керуючись статтями 369 433 434 436 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 5 липня 2022 року про відмову у поновленні строку апеляційного оскарження ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2022 року залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3