у
1. Примусові заходи медичного характеру не є заходами кримінального покарання. Проте вони, як і покарання, належать до заходів державного примусу і можуть призначатися судом тільки в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Примусові заходи медичного характеру - це система лікувальних, медично-профілактичних та медично-реабілітаційних заходів у спеціальних лікувальних закладах, які застосовуються виключно судом відповідно до закону до осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності, та осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановления вироку.
До осіб, які під час вчинення суспільно небезпечного діяння знаходились у стані неосудності, належать особи, які не могли віддавати собі звіту у своїх діях, передбачати їх наслідки або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу психічної діяльності, слабоумства або іншого хворобливого стану. До таких осіб належать також такі, які вчинили правопо-
1026
рушення у стані осудності, але до постановления вироку захворіли на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії, передбачати їх наслідки або керувати ними.
2. Підставами застосування судом примусових заходів медичного характеру є: 1) наявність суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК; 2) доведеність вчинення цього діяння цією особою; 3) встановлення того факту, що особа в момент вчинення суспільно небезпечного діяння була в стані неосудності, чи захворіла після цього на психічну хворобу, яка виключає застосування до неї кримінального покарання; 4) визнання цієї особи небезпечною для суспільства в силу її хворобливого стану, характеру вчиненого нею діяння і взагалі її поведінки. Відсутність хоча б однієї з цих підстав не дає суду права застосовувати вказані заходи.
3. Суд, даючи кримінально-правову оцінку суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинен грунтуватись лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру. Суспільна небезпечність діяння полягає в тому, що воно завдає або становить загрозу завдати істотну шкоду об'єктам кримінально-правової охорони.
4. Суд має право застосувати примусові заходи медичного характеру тільки до осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності, та осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановления вироку, і самі є суспільно небезпечні.