від-
1144
у
1. Після вивчення матеріалів екстрадиційної перевірки відповідний висновок із наявним листуванням щодо екстрадиції особи доповідається керівнику центрального органу України (його заступнику), який приймає рішення про видачу особи (екстрадицію) або про відмову у видачі (екстрадиції) іноземній державі.
2. Про своє рішення центральний орган України повідомляє компетентний орган іноземної держави, а також особу, щодо якої воно прийнято (їй вручається копія). Якщо впродовж десяти днів зазначене рішення не оскаржено до суду, організовується фактична видача цієї особи компетентним органам іноземної держави.
3. Відповідно до ст. 17 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 p., якщо видача правопорушника запитується одночасно кількома державами або за одне й те ж правопорушення, або за різні правопорушення (так звані "колізійні запити"), запитувана сторона ухвалює своє рішення з урахуванням всіх обставин і особливо відносної серйозності та місця вчинення правопорушень, відповідних дат надходження запитів, громадянства відповідної особи та можливості подальшої видачі правопорушника іншій державі.
4. Рішення про видачу особи (екстрадицію) не може бути прийнято, якщо така особа подала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (подача заяви-анкети встановленого зразка), чи скористалася відповідно до законодавства (ст. 8 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту") правом на оскарження Рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви у порядку, встановленому законодавством України. Інформація про подання особою зазначених заяв або оскарження відповідних рішень не надається іноземній державі, ЩО надіслала запит.
-- 1145
page
youtube
