1. Відповідно до ч. 1 ст. 434 КПК касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей,
передбачених главою 32 КПК. В свою чергу, ч. 1 ст. 405 КПК має також блан-кетну диспозицію і відсилає до Пар. 3 глави 28 КПК. У такий спосіб законодавець уніфікує всі означені процедури розгляду, що важливо для стабільності відправлення правосуддя, але, водночас, вводяться необхідні відхилення, пов'язані, наприклад, із забороною досліджувати докази під час касаційного розгляду, тобто суд касаційної інстанції не вправі допитувати свідків, експертів тощо.
2. Після відкриття судового засідання, повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами, оголошення складу суду і роз'яснення права відводу, повідомлення про права і обов'язки учасників, суд переходить до вирішення клопотань учасників касаційного провадження, які вправі клопотати перед судом про залучення до матеріалів справи документів (наприклад, документів, які підтверджують порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права), про відвід кожного судді окремо або всього складу суду (див. ст. 81 КПК), про відкладення касаційного розгляду у зв'язку із неприбуттям захисника, у випадках, коли його участь є обов'язковою, про відвід прокурора, захисника, перекладача, секретаря судового засідання, про ознайомлення із документами, поданими іншими учасниками процесу тощо. Необхідно враховувати, що якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд касаційної інстанції має право залишити таку заяву без розгляду (ч. 4 ст. 81 КПК).
3. Після виконання дій, передбачених ст.ст. 342-345 КПК, і вирішення клопотань учасників судового провадження суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї. Суддя-доповідач під час доповіді не вправі висловлювати свою думку щодо правильності або неправильності застосування норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, оцінювати обгрунтованість доводів касаційної скарги, висловлюватись щодо правової оцінки обставин. Він це може зробити, аргументуючи свою позицію під час прийняття судом підсумкового рішення в нарадчій кімнаті. Обсяг доповіді щодо оскаржуваних судових рішень має визначатися суддею-доповідачем з огляду на вимоги касаційної скарги та заперечень на касаційну скаргу, бо саме в цих процесуальних документах визначається, яка частина судового рішення оскаржується, в інтересах якої особи подано касаційну скаргу та заперечення на неї, з яких підстав судове рішення оскаржується. Якщо заперечення на касаційну скаргу виходять за межі касаційної скарги, то судові рішення доповідаються в обсязі, який визначається з огляду на текст касаційної скарги, а не заперечень на неї.
4. Однією з відмінностей касаційного провадження від провадження в суді першої інстанції є відсутність судових дебатів. Це зумовлено тим, що суд касаційної інстанції не вправі досліджувати докази. Водночас, у касаційному провадженні сторони наділені правом висловлювати доводи, які являють собою виступи (у разі потреби оформлені письмово) учасників кримінального провадження на підтримку касаційної скарги, обґрунтування правильності або
897
неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, заперечень на касаційну скаргу.
5. Законом встановлено логічний порядок висловлення доводів: а) першою висловлює доводи особа, яка подала касаційну скаргу. Всі такі особи названі в ч. 1 ст. 425 КПК і виступають у межах своїх процесуальних інтересів; б) якщо скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першими висловлюють доводи учасники судового провадження зі сторони захисту, оскільки доводи представників захисту завжди спрямовані на скасування або пом'якшення рішень судів першої або апеляційної інстанцій; в) за ними висловлюють доводи інші учасники процесу, серед яких в межах своїх процесуальних інтересів у суді касаційної інстанції мають право виступати цивільний позивач, цивільний відповідач, представник цивільного позивача або відповідача, законний представник цивільного відповідача. Закон буквально не встановлює порядок висловлення заперечень на касаційні скарги тих учасників судового провадження, які мають на це право і висловили бажання взяти участь у касаційному розгляді. В цьому випадку цілком логічно після висловлення доводів касаційної скарги особою, яка її подала, надати можливість виступити тим особам, які подали до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу. Надання такої можливості є реалізацією таких загальних засад кримінального провадження, як змагальність та доступ до правосуддя (ч. З ст. 21, ч. 1 ст. 22 КПК). Право на участь у розгляді справи в суді касаційної інстанції означає, що особі гарантується можливість висловити заперечення щодо касаційних скарг інших учасників, оскільки участь у розгляді не означає лише присутність під час судового розгляду, а й можливість відстоювати власні інтереси.
6. Як загальне правило суд не повинен встановлювати часові межі для викладу учасниками судового розгляду аргументів на підтримку або заперечення касаційної скарги. Проте залежно від ситуації суд на початку засідання, на думку коментатора, краще - за згодою сторін, може обмежити тривалість висловлення доводів, встановивши для всіх учасників судового провадження однаковий проміжок часу.
7. Неприбуття на засідання касаційного суду учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню судового засідання. Підставами для касаційного розгляду за відсутності вказаних осіб є наявність відомостей про те, що ці особи були повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду; відсутність повідомлення вказаними особами про поважні причини свого неприбуття.
8. Касаційний розгляд повинен бути відкладений у випадку, якщо не прибули учасники провадження, участь яких згідно з вимогами КПК, а також явка яких за рішенням суду касаційної інстанції є обов'язковою (наприклад, у випадку, передбаченому ч. 4 ст. 430 КПК).
9. Згідно з ч. 1 ст. 434 КПК, яка відсилає нас до ч. 1 ст. 405 КПК, котра, в свою чергу, відсилає до глави 28 КПК, та на підставі частин 1 і 4 ст. 324 КПК,
якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, участь захисника є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. В такій ситуації суд має встановити причину неприбуття прокурора або захисника, і якщо причина неприбуття була неповажною, суд може порушити питання про відповідальність прокурора або адвоката перед органами, які згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
10. Про відкладення касаційного розгляду суд касаційної інстанції постановляє ухвалу, в якій зазначається, хто з учасників процесу не прибув у судове засідання, причини неприбуття, висновок про поважність причин неприбуття, дату, час та місце наступного судового засідання, із зазначенням осіб, явку яких суд визнав обов'язковою, та повідомленням про можливі наслідки неприбуття в судове засідання.
11. Справа розглядається касаційним судом у складі не менше трьох професійних суддів (ч. 5 ст. 31 КПК), а провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну службу", та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років (п.Зч. 9 ст. 31 КПК).
12. Після закінчення касаційного розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення в межах, передбачених ст. 436 КПК.
page
youtube
