у
1111
іа
1. Стаття визначає порядок та гарантії проведення виклику особи для провадження слідчих чи інших процесуальних дій на території України. Ключовим є питання про розмір і порядок відшкодування витрат, пов'язаних з викликом, які повинні бути повідомлені викликаній особі, якщо вона не є підозрюваним чи обвинуваченим. Закон встановлює граничні строки направлення запиту та явки особи, різниця між датами направлення запиту та явкою особи повинна бути не менше шістдесяти днів.
2. Важливими є гарантії, закріплені у ч. 2 коментованої статті, існування яких унеможливить зловживання згаданим різновидом міжнародної правової допомоги у кримінальних справах, - особа гарантована від будь-яких з перелічених примусових акцій проти неї і за будь-яке правопорушення, вчинене до перетину кордону з Україною, а стосовно підозрюваного, обвинуваченого або засудженого такого роду акції можуть бути застосовані лише за злочин, зазначений у повістці.
Водночас закон обмежує названі гарантії для особи строком у п'ятнадцять діб від моменту отримання письмового повідомлення органу досудового розслідування, прокуратури або суду про відсутність необхідності у проведенні слідчих чи інших процесуальних дій за її участю. Якщо особа залишається на території України після закінчення зазначеного строку, вона втрачає гарантії, закріплені у ч. 2 ст. 566 КПК.