1. Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор мас право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.
2. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
3. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
4. Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:
1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
976
2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
5. Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:
1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
3) характер кожного обвинувачення;
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.
6. Суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.
7. Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
977
1. Загальний порядок судового провадження на підставі угоди регулюється ст. 474 КПК. Положення цієї статті відображають дві можливості досягнення угод: на стадії досудового розслідування та під час судового провадження. При цьому досить явною з точки зору процесуальної економії та з точки зору визначеності результатів провадження для обвинуваченого є перевага в укладенні угоди на стадії досудового провадження, оскільки саме така угода матиме наслідком зменшення навантаження на суд, значно скоротить слідство та досудове провадження по кримінальній справі шляхом укладення або досягнення так званої "ранньої угоди". Відповідно до ч. 1 ст. 474 КПК обвинувальний акт разом із підписаною сторонами угодою, досягнутою на стадії досудового розслідування, невідкладно надсилається до суду. При цьому презюмується, що положення обвинувального акта повинні відповідати змісту угоди. Положення Кодексу підкреслюють невідкладну необхідність надсилання обвинувального акта та угоди, однак передбачають виключення для прокурора, який має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою. Таке виключення стосується лише необхідності проведення невідкладних слідчих дій, які також можуть доповнювати угоду (отримання висновку експерта або збирання та фіксацію доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, чи слідчих дій, які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату). Виключення, передбачені останнім реченням ч. 7 ст. 474 КПК, знову ж таки пов'язані з необов'язковістю угоди, досягнутою сторонами, для суду та можливістю відмови суду від затвердження угоди. Незважаючи на такі виключення, виходячи з принципу рівності сторін, клопотання про визнання винуватості обвинуваченим або підсудним повинно бути допустимим тільки після подання обвинувального акта та надання можливості обвинуваченому ознайомитися з матеріалами кримінальної справи та доказами проти нього, але до початку судового слідства. За наявності підстав вважати, що невідкладні слідчі дії призвели до встановлення суттєвої фактичної відмінності між угодою, досягнутою сторонами, та майбутнім обвинувальним актом, сторони зобов'язані переформулювати умови угоди, взявши до уваги докази або
978
встановлені фактичні відмінності, до подання угоди на затвердження суду. Сут-і (ва відмінність між угодою та доказових результатів проведення невідкладних дій, зокрема в частині встановлення фактів справи, може бути підставою відмови суду у затвердженні угоди та призначенні розгляду кримінальної справи в загальному порядку, оскільки така угода не матиме достатніх доказів особи або буде заснована на сумнівних доказах, а отже, суперечитиме принципу презумпції невинуватості (ч. 1 та 4 ст. 17 КПК).
2. Частини 2 та 3 ст. 474 КПК визначають час та процесуальні правила розгляду судом угод. Зокрема, угоди, укладені на стадії досудового провадження, розглядаються судом під час підготовчого судового засідання суду (ч. 2 ст. 474 КПК). Такий розгляд має здійснюватися за обов'язкової участі сторін угоди (обвинувачення та захисту), зокрема підсудного, а також його захисника. Практика Європейського суду з прав людини вимагає обов'язкову участь захисника на цій стадії, аби суд або суддя могли пересвідчитися в недвозначності заявленого клопотання, його дійсності та добровільності, відповідності фактичним обставинам справи. Інші учасники судового провадження повинні бути повідомлені про розгляд угоди, і таке повідомлення є обов'язковим, хоча й відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду. Згідно з ч. З ст. 474 КПК, якщо угоди досягнуто сторонами під час судового провадження, суд зобов'язаний невідкладно зупинити проведення процесуальних дій під час судового провадження і перейти до розгляду угоди на предмет її відповідності вимогам КПК, тобто положенням ч. 6 та 7 ст. 474 КПК.
3. Частини 4 та 5 ст. 474 КПК покладають на суд обов'язок пересвідчитися під час судового засідання та затвердження угод, чи усвідомлює обвинувачений, що внаслідок затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості він відмовляється від свого права на справедливий судовий розгляд та права мовчати, мати захисника при повному судовому розгляді або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Суд також має переконатися, що обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження угод, передбачені ст. 473 КПК, а також характер кожного обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення обвинуваченого та потерпілого суд під час судового засідання повинен з'ясувати також і у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК, зокрема, обмеження можливостей щодо апеляційного та касаційного оскарження вироку на підставі угоди, а також наслідки недотримання угоди, передбачені ст. 476 КПК.
4. Практика розгляду кримінальних справ в європейських країнах, США та Сполученому Королівстві передбачає обов'язкову участь захисника у більшості кримінальних справ особливо щодо так званих "тяжких злочинів", "злочинів середньої тяжкості" або навіть "нетяжких злочинів", в яких обвинуваченим заявляється клопотання про визнання винуватості на підставі угоди з
979
обвинуваченням. Обов'язковість участі адвоката передусім зумовлюється тим, що клопотання має досить вагомі правові наслідки для сторони, які у випадку його затвердження мають незворотний характер. Під час цієї процедури обвинувачений добровільно відмовляються від фундаментального права не давати свідчення проти себе або бути примушеним до надання таких свідчень, закріпленого ст. 18 КПК. Також необхідність юридичної допомоги зумовлюється тим, що розгляд клопотання є складною юридичною процедурою, яка має багато правових нюансів, і саме тому вимагає знань у галузі кримінального права і процесу. Зокрема, обвинувачений за участі адвоката має вирішити, чи слід віддати перевагу спрощеній чи повній процедурі судового розгляду справи, з метою повноцінного забезпечення інтересів обвинуваченого, і на цій підставі дійти висновку про найсприятливіший процесуальний хід провадження.