1. Статті розділу VII КПК текстуально майже дослівно відтворюють розділ IX (ст.ст. 402^08) ЦПК України. У цьому проявляється загалом позитивна тенденція до уніфікації судових процедур: за загальновизнаною у європейській доктрині концепцією конвергенція (зближення аж до уподібнення) процедурних правил різних видів судочинства певною мірою свідчить про зрілість судової системи та її процесуально-правових регуляторів. Отже, при застосуванні статтей цього розділу доцільно враховувати, mutatis mutandis, відповідну практику, що склалася у цивільному судочинстві.
2. Коментована стаття визначає ключову умову розгляду заяви щодо відновлення втраченого судового провадження: відновлюватися можуть лише втрачені (повністю або частково) матеріали кримінального провадження, що завершилося ухваленням вироку суду. Іншими словами, у цьому порядку не може відновлюватися частина матеріалів провадження, яке ще триває. Так само не підлягають відновленню матеріали провадження, яке закінчилось постановлениям ухвали (ч. 2 ст. 512, ч. 2 ст. 500 КПК).
page
youtube
