Стаття 59. Документи, що підтверджують повноваження представників

Аналізуйте судовий акт: Копія ордеру, завірена адвокатом, є належним доказом його повноважень для представництва (ВС/КАС у справі № 826/11795/18 від 26.05.2021)
Незважаючи на певну нестабільність судової практики касаційні суди все ж таки у окремих питаннях все ж таки займають сталу позицію та не допускають розмаїття думок.

Так, свого часу суди що тільки не видумували щодо вирішення питання про допустимість документів, які надаються адвокатами на підтвердження їх повноважень. То суду треба обов’язково надати разом із ордером довіреність, то надай договір, то оригінал ордеру, а не ого то кров’ю розпишись про те, що ти це ти…

Але згодом суди касаційної інстанції визначились, що таки вимоги є не чим іншим як примхами судів попередніх інстанцій все ж таки поставили крапку у даному питанні.

У справі, рішення в якій аналізується адвокатом на рішення суду першої інстанції було подано апеляційну скаргу та на підтвердження своїх повноважень до скарги додано копію ордеру на надання правової допомоги. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Копія довіреності від імені фізичної особи, засвідчена представником самостійно підтверджує його право на підписання апеляційної скарги (ВС/КАС у справі № № К/9901/34870/19 від 03.02.2021)

 Чи може представник за довіреністю фізичної особи підтвердити свої повноваження на підписання апеляційної скарги копією довіреності, яка засвідчена у встановленому законодавством порядку ним самим? Довгий час вважалося, що ні.

Виходячи з ч. 1 та 2 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

У цій справі, посилаючись на цю статтю КАС України, апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу, зважаючи на те, що подана вона підписана особою, яка не має права її підписувати.

Так, до апеляційної скарги була додано копія довіреності представника фізичної особи, засвідчена самим представником.

Не погодившись з таким висновком суду, позивач звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу про повернення апеляційної скарги.

Серед іншого, скаржником було зазначено, що суд апеляційної інстанції протиправно повернув апеляційну скаргу позивачу, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції на підтвердження своїх повноважень представником позивача надано оригінал довіреності для огляду та долучено до матеріалів справи її копію.

ВС погодився з аргументами скаржника та разом з посиланням на рішення ЄСПЛ щодо права на доступ до суду зазначив, що суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити права особи звертатись до суду.

Також наведено правовий висновок, що у разі, коли до адміністративного суду звертається представник фізичної особи, закон не встановлює обов’язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування. Копія довіреності, засвідчена підписом представника підтверджує повноваження останнього як представника позивача на подання скарги, зокрема й на засвідчення копії довіреності власним підписом.

Аналізуйте судовий акт: Повноваження адвоката можуть підтверджуватись і завіреною копією ордеру та без надання копії договору (ВП/ВС у справі № 320/5420/18 від 01.07.2020)

І знов про документи, які підтверджують повноваження адвоката як представника в процесі.

Скільки вже позицій вищих судів з цього приводу було…

Одні кажуть – дай нам оригінал ордеру, копію договору та довіреність, інші – оригіналу ордеру достатньо, інші – тай копії досить.

Але ж що роботи тому адвокату серед такого розмаїття думок слуг Феміди?

Свого часу Касаційний цивільний суд у свої постанові від 29.05.2019 у справі № 202/5348/18 висловив позицію про те, що повноваження представника, яким є адвокат, мають бути підтверджені саме оригіналом ордера, виданого на ведення справи в суді, або довіреністю.

Проте, Велика Палата відступила від такого правового висновку.

У даній справі апеляційний суд повернув апеляційну скаргу представника позивача адвоката мотивуючи своє рішення тим, що останній не додав до скарги оригінал ордера на надання правової допомоги та належним чином завіреної копії договору про надання такої допомоги, а також свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю.

Адвокатом на таке рішення було касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката, а стаття 59 КАС України не вимагає обов’язкового надання разом з ордером копії або витягу із договору про надання правової допомоги для підтвердження повноважень адвоката як представника пославшись при цьому на правову позицію Великої Палати, висловлену у постанові від 05.12.2018 у справі № 9901/736/18. Водночас на думку адвоката положення ч. 4 статті 59 КАС України не вимагає від адвоката як представника обов`язку надавати саме оригінал ордера на підтвердження повноважень. При цьому для підтвердження власних повноважень разом апеляційною скаргою представником позивача адвокатом було надано належним чином завірені копії як договору про надання правової допомоги, так і ордера на надання правової допомоги.

З такими доводами Велика Палат погодилась, відступивши від правової позиції, висловленої у згаданій вище постанові КЦС.

Мотивуючи своє рішення ВП вказала, що за ч. 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В свою чергу Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить вказівки на класифікаційну ознаку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема, за стадіями їх створення, а саме: оригінал або копію, тому можна зробити висновок, що повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені як оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.

Таким чином, з огляду на те, що представник позивача адвокат веде судову справу від імені позивача, він як адвокат має право посвідчувати копії документів у справах, зокрема і копії ордера, який є належним документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема, на вчинення такої процесуальної дії, як подання та підписання апеляційної скарги від імені Товариства.

Проте, суд апеляційної інстанції цього не врахував і дійшов помилкового висновку про подання та підписання апеляційної скарги особою, яка не має такого права.

Також не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права й висновок апеляційного суду про обов`язковість надання для підтвердження повноважень адвоката як представника одночасно з ордером договору про надання правової допомоги, адже ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна на час подання апеляційної скарги редакція КАС не вимагала і не вимагає натепер.