Стаття 27. Виключна підсудність

Кодекс адміністративного судочинства України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

6306

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. {Частина перша статті 27 (в частині підсудності справ у спорах щодо оскарження рішень у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання та адміністративних справ за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання) вводиться в дію з 02.08.2017 } Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про скасування реєстрації політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

{Частина перша статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законами № 460-IX від 15.01.2020 , № 2243-IX від 03.05.2022 , № 4017-IX від 10.10.2024 }

2. Адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту.

3. Підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.

27/404

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Оскарження рішень тендерного комітету виконавчого органу здійснюється в порядку адміністративного судочинства (ВП/ВС від 14 травня 2019 р. у справі № 918/843/17)

Позивач, ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг», який був визнаний переможцем торгів, звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до замовника, Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, про визнання недійсним рішення розгляду тендерних пропозицій, оформленого протоколом.

Відповідно до цього рішення, цінову пропозицію позивача визнано такою, що не відповідає вимогам тендерної документації, скасовано рішення, яким визнано ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг» переможцем процедури закупівлі та відхилено тендерну пропозицію позивача як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі».

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 серпня 2018 року, позов задоволено, оскаржуване рішення визнано недійсним.

Натомість, одним із учасників процедури закупівлі було подано касаційну скаргу, обґрунтовану порушенням судами перших інстанцій правил предметної та суб’єктної юрисдикції, так як визнання обґрунтованими чи необґрунтованими, законними чи незаконними рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель є виключною компетенцією Окружного адміністративного суду міста Києва відповідно до частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи предмет позову, а саме: рішення замовника, а не Антимонопольного комітету України, відкритим залишається питання про підстави відкриття касаційного провадження у цій справі.

Проте, прийнявши скаргу, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав цю справу разом із касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Вказане судове рішення цікаве насамперед потенційним учасникам (переможцям) публічних закупівель, так як Велика палата Верховного суду, з метою визначення юрисдикції щодо спорів, пов’язаних із оскарженням рішень замовників-суб’єктів владних повноважень, чітко розмежовує процедуру проведення торгів на «до укладення договору замовника з переможцем» та на «після укладення договору».

Відповідно до наданих роз’яснень, викладених у Постанові, орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах, що виникають до укладення договору з переможцем тендеру, діють як суб`єкт владних повноважень.

В свою чергу, після виникнення договірних правовідносин спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Вказавши в Постанові, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, визначивши, що необхідно розуміти під приватноправовими відносинами, з якого моменту виникає загроза порушення приватного права чи інтересу, Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню, а провадження у справі № 918/843/17- закриттю.