Стаття 263. Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж

Кримінальний процесуальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

49111

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

{Назва статті 263 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2137-IX від 15.03.2022 }

1. Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг) є різновидом втручання у приватне спілкування, що проводиться без відома осіб, які використовують засоби електронних комунікацій (телекомунікацій) для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можливо встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

{Частина перша статті 263 в редакції Закону № 2137-IX від 15.03.2022 }

2. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, електронну комунікаційну мережу, кінцеве (термінальне) обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

{Частина друга статті 263 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2137-IX від 15.03.2022 }

3. Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв’язку.

{Частина третя статті 263 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2137-IX від 15.03.2022 }

4. Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів Національної поліції, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань та органів безпеки. Керівники та працівники операторів електронних комунікацій зобов’язані сприяти виконанню дій із зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації, зберігати її в незмінному вигляді.

{Частина четверта статті 263 із змінами, внесеними згідно із Законами № 901-VIII від 23.12.2015 , № 187-IX від 04.10.2019 , № 1888-IX від 17.11.2021 , № 2137-IX від 15.03.2022 }

342/723

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Огляд мобільного телефону, фіксацію СМС та телефонних номерів з яких або на які здійснювались дзвінки можна робити і без дозволу слідчого судді (ВС/ККС у справі № 727/6578/17 від 09.04.2020)

Нормами визначено, що ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте, крім випадків, передбачених Конституцією.

З метою реалізації цього конституційного принципу Кримінальним процесуальним кодексом визначено, що втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є: аудіо-, відеоконтроль особи; арешт, огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем.

При цьому згідно ст.ст. 263, 264 КПК України зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та зняття інформації з електронних інформаційних систем можливо проводити виключно з дозволу слідчого судді.

Однак у даному рішення, на мою думку, Касаційний кримінальний суд невірно трактував дані положення та фактично дав «добро» правоохоронцям на необґрунтоване втручання в особисте життя під час провадження досудового розслідування.

У даній справі особу було засуджено за злочини, пов’язані з незаконним оборотом наркотичних засобів.

Суд апеляційної інстанції будь-яких порушень матеріального та процесуального права не виявив та залишив вирок у силі.

На вказані судові вироки адвокатом засудженого було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що протокол огляду предметів (телефону та бандеролі) є недопустимими, оскільки останні проведено без дозволу слідчого судді.

Проте, ККС із такими доводами захисника не погодився та у своїй постанові зазначив наступне.

Сутність такої негласної слідчої (розшукової) дії, як доступ до зняття інформації з електронних інформаційних систем полягає у здійсненні на підставі ухвали слідчого судді пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або її частин, доступ до яких обмежений власником, володільцем або утримувачем системи розміщенням її у публічно недоступному місці, житлі чи іншому володінні особи або логічним захистом доступу, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача.

При цьомузняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин можливе без дозволу слідчого судді, якщо доступ до них не обмежується їх власником, володільцем або утримувачем або не пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У даній справі інформація наявна в мобільному телефоні засудженого була досліджена шляхом включення телефону та огляду текстових повідомлень, які в ньому знаходились та доступ до яких не був пов`язаний із наданням володільцем відповідного серверу (оператором мобільного зв`язку) доступу до електронних інформаційних систем. В даному випадку орган досудового розслідування провів огляд предмета - телефона та оформив його відповідним протоколом, який складений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.