Стаття 59. Припинення суб'єкта господарювання

Аналізуйте судовий акт: Контролюючі органи лише в порядку, установленому законом, мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності ФОП (справа № К/800/16865/16, 04.10.16)

 Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов державної податкової інспекції  до закритого акціонерного товариства про припинення юридичної особи задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог, які були обґрунтовані наступними обставинами.

Зазначене закрите акціонерне товариство було зареєстроване 19.10.1999 р., 28.10.1999 р. взято на облік в ДПІ  як платник податків.  Між тим, останню податкову звітність ЗАТ подала у червні 2009 р., що і обумовило звернення ДПІ в квітні 2011 р. до суду з позовом про припинення юридичної особи з посиланням на ст. 38 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (діяла на той час) з підстав неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення попередніх судових інстанцій, зазначив, зокрема, таке.

Відповідно до пп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому закономпорядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Ст. 59 ГК України припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

В силу ч. 2 ст. 38 Закону №755-IV (в редакції, що діяла на той час) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Звертає на себе увагу той факт, що ВАСУ, розглядаючи цю справу вже у жовтні 2016 р., не вдався до правового аналізу ситуації з точки зору виключення з Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» зазначеного припису ч. 2 ст. 38 цього Закону. Залишається лише здогадуватись, що вирішальним став той факт, що рішення суду першої інстанції приймалось, коли ця норма ще діяла.

У зв’язку з зазначеним доречно зазначити, що на сайті ДФС України міститься таке роз’яснення: «Відповідно до абзацу п’ятого ч. 1 ст. 51 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами.

Підпунктом 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою – підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання.

Згідно з п. 67.2 ст. 67 ПКУ контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.07)».