1. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
2. Якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали (постанови) повинен бути складений не пізніше п’яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали (постанови) має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.
{Частина друга статті 376 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 }
3. Після проголошення вироку головуючий роз’яснює обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз’яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
{Частина третя статті 376 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 }
4. Якщо обвинувачений, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не володіють державною мовою, то після проголошення вироку перекладач роз’яснює їм зміст резолютивної частини судового рішення. Копія вироку рідною мовою обвинуваченого або іншою мовою, якою він володіє, у перекладі, що засвідчений перекладачем, вручається обвинуваченому.
{Частина четверта статті 376 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 }
5. Ухвали (постанови), постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення.
{Частина п'ята статті 376 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 }
6. Ухвала суду про умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання на підставі, визначеній статтею 81 - 1 Кримінального кодексу України, або про відмову в умовно-достроковому звільненні невідкладно, але не пізніше 24 годин після її проголошення, надсилається до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також до органу або установи виконання покарань.
{Статтю 376 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3687-IX від 08.05.2024 }
7. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
{Частина статті 376 із змінами, внесеними згідно із Законами № 314-VII від 23.05.2013 , № 2509-VIII від 12.07.2018 }
8. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
9. Про ухвалення вироку щодо особи, яка є державним виконавцем, не пізніше наступного дня після ухвалення повідомляється Міністерству юстиції України, а щодо особи, яка є приватним виконавцем, - Міністерству юстиції України та Раді приватних виконавців України.
{Статтю 376 доповнено частиною згідно із Законом № 1403-VIII від 02.06.2016 }
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Вирок повинен оголошуватись у повному обсязі, оголошення його вступної та резолютивної частин не допускається (ВС/ККС у справі № 519/41/20 від 02.02.2021)
Нормами частини першої статті 376 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Однак з цього правила є виключення, а саме частина друга вказаної статті вказує на те, що якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали (постанови) повинен бути складений не пізніше п’яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали (постанови) має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.
Але у даній справі місцевий суд вочевидь з метою економії часу вирішив оголосити лише вступну та резолютивну частини вироку.
На думку Касаційного кримінального суду такі дії суду є незаконними та такими, що тягнуть за собою скасування судового рішення.
Згідно матеріалів справи особу у ній засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України. Апеляційний суд вирок суду в цілому визнав законним та змінив його лише в частині застосування до засудженого норм ст. 70 КК України.
Прокурором на вказані судові рішення було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що судом першої інстанції всупереч вимог ст. 376 КПК України після виходу з нарадчої кімнати було оголошено лише резолютивну частину вироку, а не повний текст. Про вказані порушення прокурор вказував і в апеляційній скарзі, проте апеляцій суд належної уваги на доводи його скарги не звернув.
Касаційний кримінальний суд визнав такі доводи слушними та скаргу задовольнив.
Приймаючи таке рішення ККС послався на те, що виходячи з аналізу ч. 2 ст. 371, ч. 1 ст. 376 КПК України вирок має бути складений в нарадчій кімнаті, а його повний текст повинен бути оголошений негайно після виходу суду з нарадчої кімнати, крім того, копія цього вироку негайно має бути вручена учасникам судового провадження, що є реалізацією принципу гласності судового процесу, який повинен забезпечити не лише прийняття судом обґрунтованого і законного рішення, а й обізнаність учасників кримінального провадження про мотиви і підстави прийняття такого рішення. Не проголошуючи повного тексту вироку, суддя схиляє до думки, що він не повинен пояснювати прийняте рішення, що може викликати сумнів у справедливості процесу в цілому і ухваленого рішення зокрема.
Отже судові рішення у даному кримінальному провадженні постановлено без додержання вимог ст.ст. 370, 376 КПК України, оскільки при розгляді провадження судами першої та апеляційної інстанцій були допущенні істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування судових рішень судом касаційної інстанції.
Аналізуйте судовий акт: Датою оголошення судового рішення у кримінальному провадженні вважається дата виходу суду з народної кімнати (ВС/ККС у справі № 479/933/19 від 26 серпня 2020 р.)
Насправді розуміння факту «оголошення рішення» судом та визначення дати оголошення рішення не так вже і очевидні. Особливо, якщо ми не згодні з цим рішенням, плануємо його оскаржити, і нам потрібен його текст. Адже у переважній кількості випадків суд оголошує лише вступну та резулятивну частину рішення, і навіть особі будучи присутньою у судовому засіданні під час оголошення здогадатися про зміст мотивувальної частини рішення неможливо.
Водночас КПК України дозволяє суду здійснити дві процесуальні події: оголошення резулятивної частини рішення та оголошення повного тексту рішення. Між цими подіями на практиці можуть бути і десятки днів: робочих, вихідних, святкових, відпустка судді, тощо. Тому надзвичайно важливим є питання, з якої саме дати розпочинається строк на апеляційне чи касаційне оскарження.
Судова практика тут вже сформована, і підтверджується постановою суду касаційної інстанції у цій справі. Відповідно до ст. 376 КПК України датою оголошення судового рішення є дата виходу суду з нарадчої кімнати, і виключно з цієї дати розпочинається перебіг строку на оскарження.
Що ж робити особі, якщо повний текст судового рішення отримується нею вже після спливу строку визначеного у КПК України на оскарження судового рішення? Або за день, як було в цій справі. Або взагалі поштою на підставі окремого клопотання.
Подавати разом із скаргою окреме клопотання про поновлення строку на оскарження, в якому викладати причини пропуску нею строку. А чи задовільнить його суд – питання відкрите….