Стаття 101. Висновок експерта

Аналізуйте судовий акт: Не завжди експертиза може допомогти уникнути відповідальності, суд сам визначить її обґрунтованість (Олександрійський міськрайсуд Кіровоградської області у справі № 398/4347/20 від 12.05.2021)

 Кримінальним процесуальним законом визначено, що ккспертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання (ст. 242 КПК України).

На практиці експертизи проводяться з метою з’ясування характеру та тяжкості тілесних ушкоджень, встановлення осудності особи, наявність у неї хворобливого стану на час вчинення злочину тощо.

Так, наприклад Кримінальний кодекс визначає поняття сильне хвилювання. Даний стан виникає раптово внаслідок значущого для особи психічного подразнення, стрімко розвивається і призводить до звуження свідомості, послаблення контролю за своїми діями, переходу значною мірою від розумового керування ними до інстинктивного.

Очевидним є той факт, що для встановлення наявності такого стану необхідні спеціальні знання і, відповідно, проведення експертизи.

Але чи є висновок експерта однозначним доказом наявності такого стану або будь-якого іншого хворобливого розладу?

Закон категорично каже, що ні!

Так, згідно ч. 10 ст. 101 КПК України висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

У даному випадку судом розглядалась справа про нанесення депутатом міської ради легких тілесних ушкоджень члену територіальної виборчої комісії, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Згідно позиції, яку зайняв обвинувачений він вчинив такі дії перебуваючи у стані афект викликаного тим, що потерпілий отримав квартиру незаконно та що його дружина вештається з грузинами. При цьому на думку депутата вираз про дружину стосується саме його, а не інших чоловіків, які були присутні в залі.

Наявність афективного стану у обвинуваченого підтверджено і висновком експерта, який було досліджено судом.

Проте, суддя із таким висновком експерта не погодився та віднісся до нього критично, оскільки на думку суду у досліджені експерт вказує про образу дружини обвинуваченого , хоча матеріали кримінального провадження та покази свідків не містять таких даних. Натомість експерт саме на цьому будує висновок та вказує про наявність впливу гостро емоційних реакцій на обвинуваченого тощо, зокрема експерт зазначає: "(перепитав у колеги, який сидів поруч при проведенні засідання комісії, чи йому дійсно не почулось про що заявив потерпілий в бік ЙОГО дружини)".

Відеоматеріал, який надано суду на підтвердження образи дружини обвиунваченого містить інформацію, де вказано лише про жінку, яка вештається з грузинами, а також містить інформацію про підбурювання обвинуваченого до побиття потерпілого.

Однак конкретизація та верифікація щодо дружини обвинуваченого, враховуючи запис конфлікту на ДВД диску, відсутня, що вказує лише на припущення висловлення образи на адресу дружини обвинуваченого, а не іншої жінки та у свою чергу є неприпустимим.

При цьому при опитуванні експертом під час судового слідства обвинувачений розповідає на свій погляд інформацію, яка при такому викладі набуває іншого змісту ніж той, що намагався передати потерпілий під час засідання виборчої комісії, тому суд не вправі обґрунтовувати своє рішення висновком експертизи.