00.00.0000
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 130. Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Перш за все нагадуємо, що за допомогою у справах про нетверезе водіння треба звертатися до профільного адвоката по ст.130 КУпАП

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягне  за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, -

тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Керування річковими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Дії, передбачені частиною п'ятою цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування річковими або маломірними суднами, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

{Стаття 130 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 316-11 від 29.05.85, № 7542-11 від 19.05.89, № 1369-12 від 29.07.91, № 1818-12 від 15.11.91; Законами № 3785-12 від 23.12.93, № 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону № 586-VI від 24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами № 693-VII від 19.11.2013, № 596-VIII від 14.07.2015, № 1446-VIII від 07.07.2016}

 

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ": 

Читайте статтю: Стаття 130 КУпАП за практикою ЄСПЛ: крайня необхідність (частина 7)

Аналізуйте судовий акт: Неможливість водія здати аналіз звільняє від відповідальності за керування у нетверезому стані? (Київський апеляційний суд у справі № 755/4998/21 від 15.06.2021)

«Моя любов» - притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Які тільки методи не використовують у цій категорії справ водії: і бракований алкотестер, і сертифікату на нього немає (застаріле), і процедури зупинки патрульна поліція не дотрималась. Проте, зазвичай, результат розгляду таких справ один – визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, позбавити тимчасово права керування автомобілем. Більшість суддів все ж таки непохитні у бажанні покарати «п’янчугу» за кермом.

В суді розглядалась справа про притягнення водія до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Як вбачається із матеріалів справи, патрульна поліція зупинила водія на дорозі під час спілкування були виявлені ознаки наркотичного сп’яніння, зокрема, інспектори вказували на те, що у водія зіниці очей не реагують на світло, наявне тремтіння пальців рук, сухість порожнини рота. Крім того, в матеріалах справи наявний висновок лікаря наркологічної клініки, що підтверджує здогадки поліції.

Суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість, оштрафував водія та позбавив права керувати автомобілем.

Захисником подано скаргу до апеляційного суду і тут суддя виявився не таким уж «непохитним».

Як виявилось, в наркологічній клініці було порушено порядок проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Зокрема, апеляційний суд зазначив, що огляд особи на стан наркотичного сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, відбувається виключно у медичному закладі, а не поліцейським на місці зупинки.

При цьому, суд наголосив, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п.п.12-13 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09 листопада 2015 року).

Суд зазначає, що з огляду на виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння лікар-нарколог запропонував йому для проведення лабораторного дослідження з метою виявлення речовин, що спричинили стан наркотичного сп`яніння, здати зразок біологічного середовища - сечу. Однак водій , посилаючись на відсутність у нього позивів до сечовипускання сечу не здав. На пропозицію лікар-нарколога для посилення позивів до сечовипускання водій випив воду, проте зразок біологічного середовища (сечі) для проведення лабораторного дослідження не здав.

З огляду на зазначене, лікар-нарколог встановив діагноз за візуальним оглядом.

Оцінивши такі обставини справи, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що законодавцем чітко, зрозуміло та доступно вказано на необхідність проведення лабораторних досліджень з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

При цьому, будь-яких відомостей щодо неможливості лікаря взяти вказані біологічні зразки у водія, через неможливість отримати сечу, матеріали справи не містять.

З огляду на те, що процедура порушена, а рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, суд вбачає у цьому порушення ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції скасував оскаржуване рішення і закрив провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Лише у мене дане рішення викликає, так би мовити, «обґрунтовані сумніви» у тверезості суджень?

Аналізуйте судовий акт: Вимоги поліцейського про пред`явлення страхового полісу є незаконними, якщо водій не порушив ПДР (ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД у справі № 202/4473/20 від 17.03.2021)

Невелика передмова. Читаю протокол про адміністритивне правопорушення, згідно якого працівники патрульної поліції зафіксували порушення ПДД водієм. У протоколі зазначено, що причиною зупинення транспортного засобу є почервоніння очей, запах алкоголю, тремтіння рук. Як вже зрозуміло протокол складено за ст. 130 КУпАП.

Не люблю я виступати адвокатом за цією статтею, оскільки підтримую принцип «випив-за кермо не сідай». Однак, якщо не брати до уваги суть правопорушення: Чи були підстави для зупинки насправді? Як патруль до зупинки автомобіля міг побачити почервоніння очей чи почути запах алкоголю від водія? Та які наслідки зупинення водія без законних підстав?

Слід зазначити, що справи за ст. 130 КУпАП мають «погану славу» та розглядаються судами з особливою увагою, тому висновки суду, які я наведу нижче навряд чи можна застосовувати до такої категорії справ.

На розгляді перебувала справа по оскарженню постанови про адміністративне правопорушення щодо притягнення водія до відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, через керування транспортним засобом при відсутності поліса.

Рішенням суду першої інстанції постанову було скасовано, однак Управління патрульної поліції із таким рішенням не погодилось та подало апеляційну скаргу.

Як зазначали представники патрульної поліції, водій не ввімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, був не пристебнутий паском безпеки, при перевірці не мав полісу обов`язкового страхування, а тому правомірно був притягнутий до відповідальності.

Суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні скарги та залишив в силі рішення першої інстанції.

Рішення мотивовано тим, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

При цьому, пп. "ґ" п. 2.1 ПДР передбачає, що водій автомобілю повинен мати при собі чинний страховий поліс у візуальній формі (на електронному або паперовому носії).

Виходячи із системного аналізу ст.32 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.2.1 «ґ», п. 2.4 ПДР, колегія суддів дійшла до висновку, що поліцейський має право вимагати страховий поліс від водія в разі порушення останнім ПДР.

У справі, що розглядалась підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням позивача стало не ввімкнення покажчика повороту відповідного напрямку, а також позивач, зі слів інспектора, не був пристебнутий ременем безпеки, у зв`язку з чим в подальшому відповідач вимагав від водія пред`явлення страхового полісу.

Однак, до суду не було надано доказів, визначених ч.1 ст.251 КУпАП, на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, матеріали справи не містили а ні фото, а ні відео фіксації, а всі твердження поліції ґрунтувались виключно на «словах».

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла до висновку про неправомірність вимоги поліцейського до позивача про пред`явлення страхового полісу, оскільки порушення позивачем п.2.1 «ґ» ПДР не доведено належними доказами.

Аналізуйте судовий акт: «Свавільні» 130-ті. Навіщо вісім верст топтати, щоб з риби юшки скуштувати…(Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у справі № 335/2500/20 від 5 червня 2020 р.)

Замість вступу наведу лише цитату із запропонованого Вашій увазі судового рішення:

«..лише вимога суб`єкта владних повноважень, що ґрунтується на законі, має наслідком її виконання; висування ж вимоги, що не продиктована об`єктивними передумовами і наповнена лише формальним змістом, не є підставою для її виконання за рахунок шкоди для особистих інтересів особи.

Означені вимоги суб`єкта владних повноважень не повинні межувати із свавіллям та з незаконним посяганням на права та обов`язки людини».

Для того, щоб у нетрях правосуддя народився такий вислів, працівникам поліції знадобилося майже опівночі зупинити автівку у м. Торецьк та запідозрити водія у вживанні наркотичних засобів.

На думку поліцейських, серед ознак наркотичного сп’яніння у водія були стандартні ознаки із набору, але й одна інноваційна, увага, - це суха шкіра обличчя!

Отже, неналежний догляд за шкірою суворо покепкував із водія, тепер водій буде знати, як виїжджати у дорогу без зволожуючого крему.

Не маючи технічних засобів для виявлення стану наркотичного сп’яніння на місці, працівники поліції запропонували водієві пройти такий огляд у медичному закладі, але не деінде, а аж у місті Краматорськ, не дивлячись на наявність двох медичних закладів, які мають право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, у місті Торецьк, де, власне, і перебували усі учасники конкурсу на вологість шкіри обличчя в момент складання протоколу.

Водій відмовився з огляду на те, що найближчий медичний заклад знаходиться зовсім поруч і кидати авто серед ночі на вулиці, щоб їхати у інше місто перевірятися на стан наркотичного сп’яніння, в нього немає ніякого бажання, тим більше, що така мандрівка може тривати і більше двох годин.

За цю відмову й був складений протокол про адміністративне правопорушення.

На думку ж суду «фактично водій не відмовився від медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, він відмовився від необґрунтованої, безпідставної, тобто свавільної вимоги співробітника поліції про проходження огляду в медичному закладі міста Краматорську, розташованому на відстані 60 км від м. Торецьк, при тому, що в цьому місті також був заклад охорони здоров`я, якому надано право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв».

Встановивши в діях водія відсутність складу адміністративного правопорушення, суд закрив провадження.

Для чого було проводити огляд на стан сп’яніння у Краматорську запишемо до загадок.

Аналізуйте судовий акт: Огляд на стан сп’яніння у медичному закладі НЕ потребує присутності свідків (Хмельницький апеляційний суд у справі № 682/599/20 від 13.05.2020)

Кодексом України про адміністративні правопорушення досить чітко врегульовано порядок огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння.

При цьому будь-які порушення проведення такого огляду призводять до того, що докази перебування водія у стані сп’яніння суди визнають недопустимими саме через порушення відповідної процедури.

Так відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Аналогічні положення містить у собі і Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735.

У даній справі водія було притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із таким рішенням водієм було подано апеляційну скаргу, яку вмотивовано тим, що на відеозаписі, який доданий до матеріалів справи, не відображено процедури оформлення протоколу про адмінправопорушення та неможливо зробити висновок щодо присутності свідків на місці події та в медичному закладі, порядку проведення огляду і взагалі свідки при освідуванні його у медичному закладі не були присутні.

Суд апеляційної інстанції визнав такі доводи необґрунтованими та у своїй постанові зазначив про таке.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров’я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Аналогічні положення містить і згадана вище Інструкція.

Таким чином положень щодо присутності свідків при проведенні огляду водія у медичному закладі чинним законодавством не передбачено, а отже їх присутність у даному випадку законом не вимагається

Аналізуйте судовий акт: «Drager 6810» ПОЗА законом! (Київський апеляційний суд № 759/21201/19 від 07.02.2020)

Переглядаючи стрічку в соціальних мережах, читаючи коментарі користувачів часто-густо зустрічаю вкрай негативне відношення до судових рішень про керування транспортними засобами водіями напідпитку. Чого тільки не зустрінеш –і суддя хабаря взяв, і адвокат такий-сякий допоміг уникнути справедливої кари.

Я у жодному разі не виправдовую п’яних водіїв, але ж притягнення будь-якої особи має бути проведено по процедурі, визначеній законом і ніяк інакше.

Але ж не все так гладко.

У даній справі водія було притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що він керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння наявність якого було встановлено із використанням приладу «Драгер Алкотест-6810».

Адвокатом водія на таку постанову місцевого суду було подано апеляційну скаргу у якій він послався на порушення процедури встановлення стану сп’яніння, оскільки прилад «Драгер Alcotest 6810» не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Держспоживстандартом та є несертифікованим приладом, а тому докази перебування водія у стані сп’яніння не є допустимими.

Водночас після незгоди водія із результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, останній висловив бажання пройти обстеження на стан алкогольного сп’яніння у найближчому закладі охорони здоров’я, на що, у порушення вимог ч.3 ст.266 КУпАП отримав відмову від працівників поліції.

З такими доводами захисника водія апеляційний суд погодився і у своїй постанові вказав, що за нормами наказу МОЗ України від 10.02.2017 № 122, Держлікслужба здійснює ведення Реєстру осіб, відповідальних за ведення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг. Орган з оцінки відповідності інформує, зокрема Держлікслужбу про всі видані, змінені, доповнені, тимчасово припинені, відкладені або відхилені сертифікати відповідності.

Згідно Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення Газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» не містить оцінки відповідності та державної реєстрації. Між тим, відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2010 року № 95, строк дії свідоцтва приладу «Drager Alcotest 6810» про державну реєстрацію №7261/2007 від 10.02.2010 року, вичерпаний 10.02.2015 року.

Таким чином, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою технічного приладу марки «Drager Alcotest 6810», який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України.

Із урахуванням викладеного, огляд водія за допомогою технічного приладу марки «Drager Alcotest 6810», проведений із порушенням положень ст.266 КУпАП, у зв`язку із чим, результати проведеного огляду не могли бути використані судом, як беззаперечний доказ вини водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

У зв’язку із відсутністю допустимих доказів вчинення водієм адмінправопорушення провадження у справі було закрито у зв’язку із відсутню в діях водія складу адмінправопорушення.

Аналізуйте судовий акт: НОНСЕНС! Суд виправдав за 130-ю КУпАП та одночасно стягнув моральну шкоду і гонорар адвоката з працівників поліції (Чугуївський райсуд Харківської області № 355/660/19 від 18.07.2019)

«Смешались в кучу кони, люди». Саме ця цитата М. Лермонтова якнайкраще характеризує рішення суду, яке я спробую проаналізувати. У даній постанові суд застосував і норми КУПаП, і норми КАС України і, як вінець, послався на роз’яснення Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Я, як правило, уникаю критики рішень судів, оскільки така позиція, на мою думку, є некоректною та й взагалі – норми статті 129 -1 Конституції України ніхто не відміняв.

Проте, дане рішення перебуває за «гранью добра и зла».

У цій справі працівники поліції склали протокол про вчинення водієм адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Однак, суд визнав даний протокол таким, що не відповідає вимогам закону у зв’язку із тим, що порядок фіксації відмови від проходження медичного освідування на предмет алкогольного та/або наркотичного сп’яніння поліцейськими було порушено, оскільки водій фактично не відмовлявся від проходження такого освідування, а лише наполягав на його проведенні у відповідності до вимог закону.

Згадайте новину: Полиция не хочет платить моральный ущерб водителям за незаконные постановления - жалуются на судей

У зв’язку із цим водія вказану справу було закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

А тепер «вишенка на торте».

Суд з якогось переляку вирішив, що незаконне складання адмінпротоколу, некоректні дії поліцейських, факт незаконного безпідставного звинувачення негативно вплинули на стосунки з оточуючими та ділову репутацію спричинив неабияку моральну шкоду водієві та застосував до вказаних правовідносин норми щодо стягнення моральної шкоди та стягнув витрати водія на професійну правничу допомогу керуючись, не повірите, нормами Кодексу адміністративного судочинства.

Аналізуйте судовий акт: «Алкотест» або експрес тест смужки індикаторного типу не можуть бути використані для встановлення стану алкогольного сп’яніння водія, тому адмінпровадження за ст. 130 КУпАП підлягає закриттю (Апеляційний суд від 21.02. 2017р., № 149/3273/16-п)

Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена за процедурою КУпАП, якою скасована постанова суду першої інстанції, якою водія притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1, ст. 130 КУпАП - "Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції".

У протоколі про адмінправопорушення вказано, що ТЗ був зупинений, і інспектор поліції побачив у водія ознаки алкогольного сп’яніння. На місці зупинки водію було запропоновано пройти «Алкотест» (визначення змісту алкоголю у слині за допомогою індикаторної смужки), водій відмовився з мотивів неможливості використати «Алкотест» у даній ситуації оскільки його використання не передбачено діючим законодавством. Надалі, водія було доставлено у лікарню де ситуація при медогляді лікарем повторилась.

На основі протоколу інспектора та результатів медогляду за допомогою алкотесту суд першої інстанції наклав на водія штраф та позбавив прав керування строком на рік, проте суду апеляційної інстанції з цим не погодився.

Так, встановлення змісту алкоголю в організмі водія, зокрема у видихуваному повітрі, повинно здійснюватися сертифікованим приладом, який прийшов повірку. Будь-які експрес тести- смужки, в тому числі «Алктотест» до таких приладів не відносяться, тому інспектором, який складав протокол та лікарем, який проводив медогляд порушена процедура перевірки, а судом першої інстанції неправильно оцінені докази у справі.

Закриваючи провадження суд застосував пункт 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння…, відповідно до якого результати медичного огляду, складені із порушеннями вимог цієї інструкції вважаються недійсними.

Аналізуйте судовий акт: Одного Протоколу замало для підтвердження стану алкогольного сп’яніння водія і без належних доказів суд закриває справу (Пост Деснянського районного суду м. Києва від 9 листопада 2016р., суддя Броновицька О.В )

Схоже розпочинаються часи, коли судді все ж таки починають звертати увагу на відсутність належних доказів та неправильне оформлення документів у справах про накладення адміністративних стягнень, зокрема у притягненні до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння – стаття 130 КпАП України. Якщо згадати, зовсім недавно були часи, коли водія безпідставно суди позбавляли прав «за п’янку» незважаючи на те, що у справі були взагалі були відсутні будь-які докази, стан водія визначався інспектором «на око», а в протоколі робилось чимало помилок, як формальних, так і грубих. Розповсюдженою була фраза судді «я довіряю слову інспектору, а не вам», хоча сам інспектор у судове засідання не приходив, а щодо помилок у протоколі – «ну ви знаєте скільки за день, він таких протоколів складає, на таких порушників як ви».

У цій справі суд закрив провадження у зв’язку з відсутністю події і складу адмінправопорушення – ч. 1ст. 247 КУпАП, оскільки в справі не було належних і допустимих доказів, окрім складеного інспектором протоколу про адмінправопорушення. Слід підкреслити, що у суді свідок підтвердив правоту водія, а інспектор та поняті до судового засідання не з’явилися.

Проте досі переноситься судове засідання, оскільки суд «чекає інспектора», і досі не існує механізму, за допомогою якого притягався би до відповідальності інспектора у випадку визнання судом його дій незаконними.

Аналізуйте судовий акт: Особа вважається невинуватою у вчиненні адмін. правопорушення, якщо співробітники поліції порушили процедури огляду на стан сп’яніння та складення протоколу про адмін. правопорушення (Апеляційний суд Житомирської області, 11 січня 2017 року)

Апеляційним судом скасовано постанову суду першої інстанції, а провадження відносно особи закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (відмова від проходження огляду на стан сп’яніння).

Так, співробітником поліції відносно громадянина складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП в частині відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння. При цьому, як встановлено в судовому засіданні, особі не вручено копію такого протоколу. Водії, які згідно з протоколом, були свідками відмови особи проходити огляд на стан сп’яніння, свої підписи на протоколі про адміністративне правопорушення не підтвердили. Один із свідків дав показання, що взагалі свої пояснення співробітникам поліції він переписував з наданого ними (співробітниками поліції) шаблону. Обидва водії – свідки показали, що особа заявляла клопотання про проходження медичного огляду на стан сп’яніння лише у медичному закладі. При цьому, співробітники поліції, намагались провести такий огляд на місці всупереч Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння …, затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 р., а саме: не надав сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Саме тому особа погоджувалась пройти такий огляд лише в медичному закладі, який розташований на даній автомобільній дорозі в декількох кілометрах від місця зупинки. Всупереч цьому співробітники поліції не супроводили особу до медичного закладу, а склали протокол про адміністративне правопорушення.

Суд першої інстанції визнав особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, належним чином суд не дослідив докази вини особи: не викликав водіїв – свідків для допиту, а лише обмежився їх письмовими поясненнями, розгляд справи провів за відсутності особи, що притягалась до адміністративної відповідальності, належним чином не дослідив протокол про адміністративне правопорушення.

Апеляційним судом були досліджені всі докази, допитані водії-свідки, а також працівники поліції, які складали адміністративні матеріали. В процесі розгляду справи встановлені вказані вище порушення. За результатами розгляду справи скасовано постанову суду першої інстанції, а провадження відносно особи закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события:
0