Главная Сервисы для юристов ... Законы Кримінальний процесуальний кодекс України Стаття 87. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини Стаття 87. Недопустимість доказів, отриманих внасл...

Стаття 87. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини

Кримінальний процесуальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы
  • 25347

    Просмотров

  • 25347

    Просмотров

  • Добавить в избраное

    1. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

    2. Суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

    1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

    2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

    3) порушення права особи на захист;

    4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

    5) порушення права на перехресний допит;

    {Пункт 6 частини другої статті 87 виключено на підставі Закону № 1697-VII від 14.10.2014 }

    3. Недопустимими є також докази, що були отримані:

    1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

    2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

    3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв’язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження;

    {Частину третю статті 87 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017 }

    4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

    {Частину третю статті 87 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 2213-VIII від 16.11.2017 }

    {Статтю 87 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1697-VII від 14.10.2014 }

    4. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

    5. В умовах воєнного стану положення цієї статті застосовуються з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього Кодексу.

    {Статтю 87 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 2201-IX від 14.04.2022 }

    Предыдущая

    159/723

    Следующая
    Добавить в избраное
    КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Визнання недопустимими первісних доказів за інших підстав, ніж передбачені в ч. 1-3 ст. 87 КПК, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими і похідних від них доказів. (ВС ККС №520/2703/17 від 13.07.2023 р.)
     На досудовому слідстві, сторона обвинувачення встановила що заступник начальника управління ГУ ДПС отримав від адвоката неправомірну вигоду. Осіб було затримано на місці злочину. Плюс, була проведена НСРД цієї події. Один з них намагався запропонувати ще більшу суму для знищення матеріалів НСРД. Першому інкримінували ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369 КК України, а адвокату у ч. 3 ст. 369 КК України.

    Обидві інстанції (перша і апеляційна) виправдали заступника начальника управління та адвоката за пред`явленими обвинуваченнями у зв`язку з недоведеністю вчинення ними злочинів (апеляція - у зв`язку із відсутністю в їх діях складу інкримінованих їм злочинів). Суди визнали недопустимість ряду доказів через порушення статті 290 КПК України (щодо відкриття матеріалів стороні захисту) застосувавши концепцію «плодів отруйного дерева». Суди посилались на те, що ухвали слідчих суддів, якими надано дозвіл на проведення НСРД, були відкриті стороні захисту під час розгляду в суді першої інстанції, а не після завершення досудового розслідування, і прокурор не вжив заходів для їх своєчасного розсекречення.

    ВС ККС розглянувши справу, рішення судів скасував, обґрунтувавши неправильними висновками щодо недопустимості доказів, і направив справу на новий розгляд. ВС зазначив:

    Так, стаття 290 КПК забезпечує реалізацію одного з елементів права на справедливий суд, а саме права на достатні час і можливості, щоб відстоювати свою позицію під час судового розгляду. Це право передбачає можливість отримати доступ до матеріалів, які сторона має намір використати в суді. Крім того, сторона захисту має право на доступ також до матеріалів, які сторона обвинувачення не має наміру використовувати, що дасть можливість використати їх стороні захисту для відстоювання своєї позиції і обґрунтування своїх доводів. Для цього стаття 290 КПК передбачає відповідну процедуру відкриття матеріалів після завершення досудового розслідування, а також на наступних етапах провадження. Читати повністю

    Аналізуйте судовий акт: Проведення обшуку до початку досудового розслідування є незаконним, а тому усі докази отримані під час такого є недопустимими (ВС/ККС у справі № 279/3931/18 від 06.10.2020)

    Аналізуючи останню судову практику в розрізі постановлення обвинувальних вироків мо;на прийти до висновку, що основним фактором, який впливає на постановлення саме таких вироків є грубі порушення органом досудового розслідування норм кримінального процесуального закону під час проведення тих чи інших слідчих дій.

    При цьому постає риторичне питання – слідчі не розуміють, що вони роблять або такі порушення допускаються свідомо.

    Скоріш за все обидві фактори мають місце.

    У даній справі місцевим судом особу було засуджено за ст. 198 КК України.

    Однак, апеляційний суд, з яким погодився і Касаційний кримінальний суд, своєю ухвалою кримінальне провадження стосовно обвинуваченого закрито у зв`язку з недоведенням його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України.

    Погоджуючись із ухвалою апеляційного суду ККС у своїй постанові вказав наступне.

    З аналізу ст.ст. 214223234 КПК України обшук є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені КПК України, а також відповідальність, встановлена законом. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду.

    Відповідно до матеріалів справи судом було встановлено, що органом досудового розслідування у домоволодіння обвинуваченого було проведено обшук.

    Однак вказану слідчу дію слідчим було проведено до внесення відомостей про вчинення можливого злочину до ЄРДР.

    За нормами ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо його отримано у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

    Згідно зі статтею 87 КПК України докази, отримані внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу є недопустимими.

    Отже згідно із вказаними нормами зазначені порушення безумовно свідчать про недопустимість як доказу протоколу обшуку під час якого і було вилучено буршин, який є об’єктом злочину.

    Таким чином оскільки вищевказаний «базовий доказ» отриманий з грубим порушенням порядку, встановленого КПК України, обґрунтовано визнав його недопустимим та дійшов правильного висновку, що всі інші докази, які є похідними від нього, є також недопустимими.

    Аналізуйте судовий акт: Протокол слідчого експерименту складений без участі захисника і покладений в основу вироку є недопустимим доказом, а сам вирок підлягає перегляду (ВС/ККС у справі справа № 206/6798/16-к від 26 лютого 2019р.)

    Красива перемога захисника «із процедурних підстав» - вирок скасовано, а головний доказ – протокол слідчого експерименту визнаний недопустимим.

    Засудженого було визнано винуватим у грабіжі за ч.2., ст. 186 КК України: у стані алкогольного сп’яніння наніс декілька ударів потерплому та відкрито викрав мобільний телефон вартістю 500,00 грн.

    Суд касаційної інстанції розцінив відсутність захисника під час проведення такої слідчої дії як експеримент порушення права особи на захист, і тому  відповідно до п. 3, ч.2, ст. 87 КПК України протокол слідчого експерименту є недопустимим доказом.

    Тобто, якщо у кримінальному провадженні в порядку ст. 49 КПК України залучений захисник наступні слідчі дії повинні проводитися у його присутності, принаймні захисник повинен бути повідомленим слідчим про них.

    Залишення поза увагою цього факту судом апеляційної інстанції при розгляді скарги засудженого на вирок суду першої інстанції є відповідно ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.    

    Як наслідок ВС скасував постанову суду апеляційної інстанції і напрвив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, де повинен бути переглянутий обвинувальний вирок ухвалений судом першої інстанції.  

    Аналізуйте судовий акт: Суд визнав недопустимим доказом протокол огляду місця події та виправдав підсудного на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України (ВССУ, справа № 5-1944км15)

    Під час розслідування кримінальної  справи  фактично проведений обшук житла був представлений працівниками органу внутрішніх справ як огляд житла. Між тим , проникнення в житло відповідно до закону можлива тільки на підставі ухвали слідчого судді чи за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або у невідкладних випадках, зазначених у ч. 3 ст. 233 цього Кодексу.
    Крім того, ч. 3 ст. 233 КПК передбачає обов'язок прокурора, слідчого за погодженням із прокурором невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, який здійснює наступний судовий контроль, у тому числі і матеріалам, якими обґрунтовується необхідність проведення обшуку.
    За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК визнав недопустимими доказами протокол огляду місця події від 07 вересня 2013 року та висновки експертів № 1007х, 1008х, а показання свідків у справі - недостатніми для доведення вини".

    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст