суду суд
1. Після подання апеляції особа, що її подала, може змінити свою думку щодо обсягу оскарження судового рішення у бік його збільшення або зменшення (кваліфікації дій кожного з засуджених, обсягу обвинувачення, виду і міри покарання, підстав і мотивів виправдання, розміру заподіяного збитку тощо); доводів і мотивів, викладених у апеляції; доцільності оскарження вироку, ухвали. Тому особа, що подала апеляцію, може скористатися своїм правом доповнити, змінити подану апеляцію або відмовитися від неї.
2. Якщо особа, котра подала апеляцію, дійде висновку про необхідність доповнити, змінити апеляцію або відмовитися від неї, вона може подати таке клопотання безпосередньо в суд апеляційної інстанції, а якщо матеріали кримінального провадження знаходяться ще в суді першої інстанції, то в цей суд.
840 .-
3. Клопотання про доповнення або зміну апеляції повинні бути подані до початку апеляційного розгляду. Клопотання про відмову від поданої апеляційної скарги може бути подано до закінчення апеляційного розгляду, тобто до виходу складу суду апеляційної інстанції в нарадчу кімнату для постановления ухвали.
4. Особа, котра подала апеляцію, вправі подати додаткові доводи і міркування до клопотань і висновків, уже викладених в апеляції, а також змінити клопотання і висновки, вказати нові підстави для скасування або зміни судового рішення.
5. Додаткові доводи до апеляції, поданої захисником, що брав участь у судовому розгляді, вправі подати інший захисник, який замінив першого або вступив у провадження поряд із ним. Якщо захисник, що брав участь у судовому розгляді, не подав апеляцію, то захисник, який замінив його, може привести додаткові доводи до апеляції засудженого.
6. Захисник, який вступив у провадження в апеляційній інстанції, може змінити або доповнити апеляцію захисника, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, тільки за наявності згоди на це засудженого або виправданого і їхніх законних представників.
7. Якщо в справі засуджено кілька осіб і апеляція подана тільки стосовно однієї з них, то і додаткові доводи можуть бути подані тільки щодо однієї особи.
8. Згідно зі ст. 40 Закону України "Про прокуратуру" апеляція, подана прокурором, може бути доповнена або змінена прокурором, що подав її, а також прокурором вищого рівня до початку апеляційного розгляду.
9. Внесення в апеляцію змін, що тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, не допускається після закінчення строків на апеляційне оскарження. Про строки на апеляційне оскарження див. коментар до ст. 395 КПК.
10. До змін, що тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, відносяться такі зміни, які обґрунтовують необхідність: засудження особи за законом про більш тяжке кримінальне правопорушення; істотного збільшення обсягу обвинувачення; посилення виду і міри покарання тощо.
11. До змін, що погіршують становище виправданого, відносяться такі доповнення і зміни, які обґрунтовують необхідність скасування виправдувального вироку й засудження особи за певним обвинуваченням, вимагають вирішення інших питань не на користь виправданого.
12. У випадку зміни або доповнення поданої апеляційної скарги суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь в апеляційному розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої апеляційної скарги і поданих заперечень на неї. Про ознайомлення з апеляцією іншого учасника судового розгляду і подання на неї заперечень див. коментар до ст. 351 КПК.
13. Підозрюваний, обвинувачений вправі відмовитись від своєї апеляції в будь-якому випадку.
14. Підозрюваний, обвинувачений мають право також відмовитись від апеляції свого захисника, за винятком випадків, коли участь захисника є обов'язковою (див. ст. 52 КПК).
-, 841
15. Закон не передбачає права підозрюваного, обвинуваченого відмовитись від апеляції свого законного представника.
16. Захисник підозрюваного, обвинуваченого може відмовитись від своєї апеляції тільки за згодою самого підозрюваного, обвинуваченого, а якщо підозрюваний, обвинувачений с неповнолітніми, то повинна бути також згода законних представників.
17. Потерпілий вправі відмовитись як від своєї апеляції, так і від апеляції
свого представника.
18. Представник потерпілого має право відмовитись від своєї апеляції
тільки за наявності згоди потерпілого.
19. Відповідно до ч. 4 ст. 36 КПК Генеральний Прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори, їх заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної скарги, внесеної ними або прокурорами
нижчого рівня.
20. Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами, крім тієї особи, що відмовилась від поданої апеляції, або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження. Винесення судом такої ухвали тягне за собою набрання законної сили судовим рішенням, що було оскаржене в апеляційному порядку.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Підзахисний НЕ може відмовитись від апеляційної та/або касаційної скарги свого адвоката (ВС/ОП ККС у справі № 481/1754/18 від 22.02.2021)
Нормами ст.ст. 403, 404 КПК України визначено, що особа, яка подала апеляційну чи касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного чи касаційного розгляду.
При цьому правом подання скарг на рішення судів мають, зокрема, захисники обвинувачених та засуджених.
Отже скаргу може «відізвати» лише та особа, яка її подала.
І у цьому я бачу досить велику проблему – адвокатом подано скаргу, а засуджений взагалі не бажає щоб судове рішення стосовно нього переглядалось. Не будемо занурюватись у причини такої відмови, але впевнений, що така ситуація цілком реальна.
Тобто фактично виникає ситуація «примусового захисту» обвинуваченого або засудженого, хоча п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» прямо заборонено використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта
Більш детальний аналіз даної проблеми було зроблено моїми шановними колегами Олександром Михайловичем Дроздовим та Іриною Василівною Гловюк.
Хочу звернути увагу фахової спільноти на те, що у даному рішення Об’єднана палата Касаційного кримінального суду розглянула згадані вище норми кримінального процесуального закону в їх поєднанні із положеннями Закону «Про адвокатуру…» про які мною зазначено вище.
Отже, у даній справі особу було засуджено за вчинення ДТП. Апеляційний суд змінив вирок в частині призначення винній особі додаткового покарання.
На вказані рішення захисником засудженого було подано касаційну скаргу з мотивів занадто суворого, на думку адвоката, покарання призначеного судами попередніх інстанцій.
Водночас, засудженим також було подано касаційну скаргу у якій останній висловив недовіру своєму захиснику та зазначив про неефективність захисту останньою його інтересів на стадії апеляційного провадження і просив не розглядати її касаційну скаргу, яку було подано без його попередньої згоди.
Касаційні скарги захисника та засудженого Об’єднана палата Касаційного кримінального суду залишила без задоволення.
Вирішуючи питання, порушене у сказі засудженого ОП ККС зазначила наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник обвинуваченого може відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою останнього. Таким правом наділений лише Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників.
У такий спосіб КПК позбавив підозрюваного, обвинуваченого, засудженого можливості відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги свого захисника.
Сприяти виявленню та виправленню судової помилки, допущеної не на користь свого підзахисного - його прямий професійний обов`язок. Згідно з ч. 1 ст. 47 КПК України захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
Разом з цим, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 8 Правил адвокатської етики, адвокату забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта та який зобов`язаний виходити з переваги інтересів клієнта. З огляду на це, захисник повинен подавати апеляційну чи касаційну скаргу лише на користь підозрюваного, обвинуваченого, засудженого.
Захисник підозрюваного, обвинуваченого може відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою підозрюваного, обвинуваченого.
Із сукупності норм визначених ч. 4 ст. 46, п. 2 ч. 4 ст. 47 КПК України у взаємозв'язку з невід'ємним правом обвинуваченого чи засудженого самостійно у передбачених законом випадках реалізувати свою правову позицію та спосіб її обстоювання, відсутність у обвинуваченого, засудженого права на відмову від апеляційної чи касаційної скарги свого захисника не спричиняє для них негативних правових наслідків, а буквальне тлумачення ст. 403 КПК України ніяк не суперечить вищенаведеному, адже вони мають право і можливість заявити про те, що не підтримують скаргу захисника, а також подати власну скаргу.