1. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи є процесуальним документом одноразового використання, до того ж обмеженим у реалізації наданого права лише в межах конкретного кримінального провадження і в обмежений після надання дозволу час. Проведення додаткового чи повторного обшуку того самого житла чи іншого володіння особи в межах здійснення одного досудового розслідування за будь-яких інших або тих самих підстав зумовлює потребу нового звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку. Надана ухвала про дозвіл на обшук за одним кримінальним провадженням не може бути реалізованою в іншому кримінальному провадженні. Здійснення фактичного проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді, незалежно від вчинення в ньому пошукових дій та складання протоколу обшуку, слід вважати реалізацією наданого дозволу на обшук, а повторне проникнення до цього ж житла чи іншого володіння особи з посиланням на цю ухвалу слідчого судді - незаконним.
521
2. Крім відповідності загальним вимогам щодо порядку підготовки й постанови судових рішень, ухвала слідчого судді про надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити визначені процесуальним законом відомості, до яких віднесено такі: 1) в постановленій ухвалі слідчий суддя повинен обов'язково зазначити строк дії постановленої ним ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня її постановления, але ним можуть бути встановлені й більш стислі розумні строки, що є об'єктивно необхідними для виконання слідчої (розшукової) дії. Проміжок часу, в межах якого підлягає виконанню ухвала, обчислюється з дотриманням вимог, встановлених ст. 115 КПК, проте в будь-яких випадках такий строк не повинен перевищувати граничного строку досудового розслідування, встановленого вимогами ст. 219 КПК; 2) в ухвалі повинно бути зазначено посаду, прізвище й ініціали прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук. Зазвичай ці дані відповідають даним особи, яка здійснює досудове розслідування або керує роботою слідчої групи на час подання клопотання. Проте це не означає, що виконуватися ухвала про дозвіл на обшук повинна тільки особою, від імені якої подано клопотання, її виконання здійснюється в порядку, встановленому ст. 236 КПК; 3) вказівка на положення закону, на підставі якого постановляється ухвала, передбачає зазначення в ній відповідних статей КПК та інших законів і нормативних актів, якими встановлено порядок надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи; 4) в ухвалі повинні бути відображені дані, які вказують на місто чи іншу адміністративно-територіальну одиницю, вулицю, реєстраційний номер будівлі, якщо його такій будівлі надано, номер квартири, конкретну частину житла, приміщення побутового, господарського, виробничого або іншого призначення чи іншого володіння особи, транспортний засіб з найменуванням його виду, моделі та реєстраційних номерів, земельну ділянку зі вказівкою на місце її розташування відповідно до земельного кадастру та інші дані, що індивідуалізують об'єкти, які мають бути піддані обшуку. Якщо будівля чи інше володіння особи не мають чітко визначених реєстраційних ознак, то зазначають ті з них, які дають можливість вказати на конкретний об'єкт, що підлягає обшуку, наприклад, "самовільно зведений триповерховий будинок на узбережжі Чорного моря в районі селища Сімеїз у 20 метрах від в'їзду до санаторію "Вогник" і 50 метрах від будинку громадянина А., розташованому по вулиці Морській, № 22"; 5) вимога щодо потреби зазначення в ухвалі даних про особу, якій належить житло чи інше володіння, або особу, у фактичному володіння якої воно знаходиться, покладає обов'язок встановлення таких даних на слідчого, прокурора, який звернувся до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук. Якщо такі об'єкти належать кільком особам або перебувають у фактичному володінні невідомої кількості осіб, то має бути встановлена і вказана в ухвалі хоча б одна з таких осіб; 6) зазначення в постанові речей, документів або осіб, для виявлення яких проводиться обшук, не вимагає докладної деталізації таких даних і може бути вказано в загальних рисах, оскільки саме для пошуку й встановлення таких об'єктів здійснюється слідча (розшукова) дія.
522
3. Постановлена слідчим суддею ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи виготовляється і надається особі, що звернулася з клопотанням (слідчому, прокурору) в трьох примірниках, два з яких чітко позначаються як копії. Кожна з копій має силу оригіналу такої ухвали і повинна бути повністю ідентичною з першим її примірником.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: "Оперативник" НЕ МАЄ права проводити обшук, а результати такого обшуку є недопуститими доказами (ОП ККС ВС у справі №663/820/15-к від 06.12.21).
Аналізуйте судовий акт: Вказівка на конкретних осіб, яким надано повноваження на проведення обшуку в ухвалі слідчого судді НЕ ОБОВ’ЯЗКОВЕ (ВС/ККС у справі № 263/10353/16-к від 17.02.2021)
Законність проведення обшуку, особливо у справах про кримінальні правопорушення, пов’язані з отриманням неправомірної вигоди, заборонених речовин та/або предметів має першочергове значення з точки зору надання оцінки його результатів судом в частині їх допустимості.
Однак, судова практика в цій частині є неоднозначною.
У рішенні, що пропонується до уваги Касаційний кримінальний суд висловив свою думку щодо відомостей, які мають бути зазначені в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшук.
В даній справі працівників поліції судом першої інстанції було виправдано у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. З прийнятим рішенням погодився і апеляційний суд.
Підставами для прийняття таких рішень судами стало, зокрема, те, що проведення обшуку ухвалою слідчого судді доручено саме тому слідчому, який звернувся із клопотанням, або іншій уповноваженій особі за дорученням. При цьому іншому слідчому слідчий суддя дозволу на вказаний обшук не надавала, доручення на уповноваження іншій особі проводити вказаний обшук в матеріалах справи відсутнє.
Вказану справу за скаргою прокурора переглянув Касаційний кримінальний суд.
Надаючи оцінку доводів судів попередніх інстанцій щодо недопустимості доказів отриманих під час обшуку Касаційний кримінальний суд зазначив наступне.
За положеннями до ст.ст. 234, 235 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Ухвала слідчого судді має містити відомості про строк дії ухвали; прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук; положення закону, на підставі якого постановляється ухвала; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
З матеріалів справи вбачається, що з клопотанням про проведення обшуків у даній справі звернувся слідчий слідчого підрозділу прокуратури області.
Слідчим суддею вказане клопотання було задоволено та у відповідній ухвалі зазначено про надання дозволу на проведення обшуків згаданим слідчим або іншою уповноваженою особою за дорученням.
Із змісту положень ст.ст. 37, 39, 236 КПК України, дає підстави стверджувати, що ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана прокурором, призначеним здійснювати процесуальне керівництво в порядку ст. 37 КПК України, або слідчим, визначеним керівником органу досудового розслідування в порядку ст. 39 цього Кодексу.
Норми ст. 235 КПК України не зобов`язують слідчого суддю в ухвалі зазначати прокурора чи слідчого, який буде проводити обшук, натомість зазначена ухвала має містити відомості про прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук. Тобто, процесуальний закон зобов`язує слідчого суддю встановити, що клопотання надійшло від уповноваженої особи - прокурора, включеного до групи прокурорів, або слідчого, якому доручено здійснювати розслідування, в порядку статей 37, 39, 216 КПК України.
З сукупності норм ст.ст. 36, 40, 235, 236 КПК України не вбачається, що до компетенції слідчого судді належить визначення як конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати таку слідчу (розшукову) дію, так й інших осіб, що будуть брати участь у проведенні обшуку (понятих, працівників оперативного підрозділу, спеціалістів та ін.). Питання про дотримання вимог КПК прокурором або слідчим щодо належного використання повноважень здійснювати обшук, залучення понятих, спеціалістів, працівників оперативного підрозділу, підозрюваного, захисника, інших учасників провадження вирішуються на етапі судового провадження (п. 24 ст. 3 КПК України), а не провадження у слідчого судді, і за умови надання суду протоколу обшуку як доказу винуватості у вчиненні злочину.
Таким чином, визначення в ухвалі слідчого судді конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, перебуває поза межами повноважень слідчого судді з контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та обмежується в цій частині перевіркою того, чи є належним суб`єктом учасник кримінального провадження, який звернувся з клопотанням про проведення обшуку.