Стаття 216. Підслідність

467

. Коментована стаття визначає предметну (родову) підслідність досудового розслідування кримінальних правопорушень (злочинів та кримінальних проступків) органами досудового розслідування, персональну (спеціальну, суб'єктну) підслідність та за зв'язком кримінального провадження.

2. Підслідність - це сукупність встановлених законом ознак кримінального провадження, згідно з якими воно належить до провадження того чи іншого органу досудового розслідування. Органами досудового розслідування виступають слідчі підрозділи органів внутрішніх справ, органів служби безпеки України, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органи державного бюро розслідувань, уповноважені здійснювати дізнання і досудове слідство, а саме: розслідування за кожним кримінальним провадженням здійснюють слідчі, що входять до штату відповідного органу досудового розслідування. У коментованій статті законодавець веде мову про предметну (родову) підслідність, відповідно до правил якої орган досудового розслідування (слідчі підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань), який повинен здійснювати досудове розслідування, визначається характеристиками вчиненого злочину.

3. Персональна (спеціальна, суб'єктна) підслідність визначається характеристиками суб'єкта злочину. Наприклад, за всіма кримінальними провадження-

468

ми про злочини, що вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну службу", а також особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів, досудове розслідування може здійснюватися тільки органами державного бюро розслідувань.

4. Підслідність за зв'язком кримінального провадження визначається за двома правилами: кримінальне провадження розслідує той орган досудового розслідування, до підслідності якого належить злочин, у зв'язку з яким порушено кримінальне провадження, наприклад, злочин, передбачений ст. 328 КК України "Розголошення державної таємниці", розслідується слідчими органів Служби безпеки України. Якщо слідчі слідчого підрозділу органів безпеки, розслідуючи кримінальне провадження про злочин, віднесений до їх компетенції, встановлять певні злочини, передбачені ст.ст. 364 365 366 367 423 424 425 426 КК України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки.

Частиною 1 ст. 216 КПК встановлено підслідність слідчих органів внутрішніх справ. Це - кримінальні провадження про правопорушення, передбачені законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування (злочини проти життя, прав і свобод людини, проти власності, проти здоров'я, честі і гідності особи, громадської безпеки, моральності та деякі інші).

Частиною 2 ст. 216 КПК передбачено, що слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів проти основ національної безпеки, проти миру, здійснюють кримінальні провадження щодо контрабанди, терористичного акту та деяких інших тяжких злочинів, що передбачені статтями, вказаними уч. 2 ст. 216 КПК.

Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів проти належного функціонування фінансової системи держави. Частина 3 коментованої статті надає перелік цих злочинів, передбачених ст.ст. 204 209 212 2121 216 219 КК України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів; легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів; незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок; доведення до банкрутства).

Частиною 4 коментованої статті передбачено, що слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну службу" особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та

469

працівниками правоохоронних органів. Статтею 9 Закону України "Про державну службу" встановлено вичерпний перелік таких службових осіб: Президент України, голова Верховної Ради України та його заступники, голови постійних комісій Верховної Ради України та їх заступники, народні депутати України, прем'єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, голова та члени Конституційного Суду України, голова та судді Верховного Суду України, голови та судді Вищих спеціалізованих судів України, Генеральний прокурор України та його заступники. Перелік осіб, посади яких віднесені до 1-3 категорії посад державних службовців, наданий у ст. 25 Закону України "Про державну службу". Персональна підслідність також стосується й розслідування злочинів, що вчинені працівниками правоохоронних органів (органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції тощо).

5. Досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо окремих злочинів проти правосуддя (ст.ст. 384 385 386 387 388 396 КК України) здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв'язку з яким почато досудове розслідування.

6. За загальним правилом досудове розслідування повинно здійснюватися за кожним окремим випадком виявленого кримінального правопорушення або за всіма виявленими злочинами, що вчинені певною особою. З таких позицій і підходять у разі потреби визначення підслідності кримінальних проваджень. За неможливості виділення матеріалів у окремі кримінальні провадження для здійснення досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за судовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність усіх цих злочинів. Якщо такий нагляд здійснюють кілька прокурорів у межах їхньої територіальної чи відомчої юрисдикції, то рішення щодо підслідності справ за наявності спірних підходів встановлює прокурор вищого рівня.