Стаття 374. Зміст вироку

Кримінальний процесуальний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы
  • 20295

    Просмотров

  • 20295

    Просмотров

  • Добавить в избраное

    1. Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.

    2. У вступній частині вироку зазначаються:

    1) дата та місце його ухвалення;

    2) назва та склад суду, секретар судового засідання;

    3) найменування (номер) кримінального провадження;

    4) прізвище, ім’я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи;

    5) закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа;

    6) сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження.

    3. У мотивувальній частині вироку зазначаються:

    1) у разі визнання особи виправданою – формулювання обвинувачення, яке пред’явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення;

    мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд;

    2) у разі визнання особи винуватою:

    формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення;

    статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений;

    докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів;

    мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення;

    обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання;

    мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусових заходів медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому;

    підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду;

    мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

    4. У резолютивній частині вироку зазначаються:

    1) у разі визнання особи виправданою - прізвище, ім’я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його невинуватим у пред’явленому обвинуваченні та його виправдання;

    рішення про закриття провадження щодо юридичної особи;

    {Пункт 1 частини четвертої статті 374 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 }

    рішення про поновлення в правах, обмежених під час кримінального провадження;

    рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили;

    рішення щодо речових доказів і документів;

    рішення щодо процесуальних витрат;

    строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження;

    порядок отримання копій вироку та інші відомості;

    2) у разі визнання особи винуватою: прізвище, ім’я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред’явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

    покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом;

    початок строку відбування покарання;

    рішення про застосування примусового лікування чи примусових заходів медичного характеру щодо обмежено осудного обвинуваченого у разі їх застосування;

    рішення про призначення неповнолітньому громадського вихователя;

    рішення про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру;

    {Пункт 2 частини четвертої статті 374 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 }

    рішення про цивільний позов;

    рішення про інші майнові стягнення і підстави цих рішень;

    рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації;

    {Абзац пункту 2 частини четвертої статті 374 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013 }

    рішення про відшкодування процесуальних витрат;

    рішення про винагороду викривачу;

    { Пункт 2 частини четвертої статті 374 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 198-IX від 17.10.2019 }

    рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили;

    {Абзац дванадцятий пункту 2 частини четвертої статті 374 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2690-IX від 18.10.2022 }

    рішення про залік досудового тримання під вартою;

    строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження;

    порядок отримання копій вироку та інші відомості;

    рішення про включення інформації про обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

    {Пункт 2 частини четвертої статті 374 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 409-IX від 19.12.2019 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020 }

    Якщо особі пред’явлено декілька обвинувачень і деякі з них не доведені, то у резолютивній частині вироку зазначається, за якими з них обвинувачений виправданий, а за якими - засуджений.

    Якщо обвинувачений визнається винним, але звільняється від відбування покарання, суд зазначає про це в резолютивній частині вироку.

    У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75-79, 104 Кримінального кодексу України у резолютивній частині вироку зазначаються тривалість іспитового строку, обов’язки, покладені на засудженого, особа, на яку за її згодою або на її прохання, суд покладає обов’язок щодо нагляду за засудженим і проведення з ним виховної роботи.

    {Абзац пункту 2 частини четвертої статті 374 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1492-VIII від 07.09.2016 }

    Коли призначається більш м’яке покарання, ніж передбачено законом, при зазначенні обраної судом міри покарання робиться посилання на статтю 69 Кримінального кодексу України.

    5. У разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

    {Статтю 374 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014 }

    Предыдущая

    466/723

    Следующая
    Добавить в избраное
    КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

    Аналізуйте судовий акт: Невідповідність проголошеного тексту вироку і його письмового варіанту в частині обсягу досліджених судом доказів не може свідчити про незначущість такої невідповідності (ККС/ВС у справі № 660/1122/18 від 03 березня 2021 року)

    Неточності, на жаль, постійно трапляються у нашому житті. І у цій справі ВС зазначив, що ВС загалом не виключає можливості виникнення ситуації, коли текст проголошеного судом вироку може дещо не відповідати тексту вироку, наявного в матеріалах справи. Така невідповідність може стосуватися формальних речей, як то скорочень чи інформації, яка не впливає на суть рішення.

    За вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду особу визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, за ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило спричинили смерть потерпілого).

    Не погоджуючись з такими рішеннями судів засуджений подав касаційну скаргу.

    Серед іншого, він посилався на те, що мотивувальна частина проголошеного вироку істотно відрізняється від тексту вироку, наявного в матеріалах кримінального провадження, адже проголошений текст не містить повного переліку доказів, які були досліджені судом.

    Відповідно до технічного запису судового засідання під час проголошення вироку головуючий, серед іншого, оголосив речові докази, які покладаються на підтвердження встановлених судом обставин винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

    Разом з тим із тексту наявного в матеріалах справи вироку вбачається, що обсяг цих речових доказів, викладених у вироку, є значно більшим, ніж той, який проголосив суд у судовому засіданні.

    Позиція ВС: Текст вироку, проголошеного головуючим, має відповідати тексту, підписаному суддями того складу суду, який його ухвалив, та долученому до матеріалів кримінального провадження.

    Проголошенням вироку після виходу з нарадчої кімнати, роз’ясненням його змісту суд реалізовує складову конституційного положення, що визначене як основна засада судочинства - гласність судового процесу.

    Гласність судового розгляду є важливою умовою неупередженого, об`єктивного, повного, всебічного дослідження обставин кримінального провадження й ухвалення справедливого судового рішення та поширюється на всі етапи судового провадження, у тому числі на дослідження доказів, а також оголошення судового рішення.

    Суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог процесуального закону.

    За приписами ст. 374 КПК у вироку повинні бути зазначені, зокрема, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

    Як зазначав ВС, невідповідність проголошеного тексту вироку і вироку, наявного в матеріалах кримінального провадження, стосувалася обсягу доказів, якими суд обґрунтував винуватість засудженого, що в цьому випадку не може свідчити про незначущість такої невідповідності.

    Зважаючи на викладене ВС вважав за необхідне скасувати вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

     

    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст