і
Склад суду у кожному кримінальному провадженні на всіх його стадіях має бути законним, тобто відповіді ги вимогам Конституції України та інших законів України. Законніс;:. гкла/у суду передбачає: 1) наявність у ньому визначеної законом кількості професійних суддів, присяжних; 2) відсутність обставин, які виключають їх участь у кримінальному провадженні (ст.ст. 75 76 КПК); 3) професійного суддю у цьому суді призначено на посаду Президентом України, і ще не закінчився п'ятирічний строк повноважень або його обрано на цю посаду безстроково Верховною Радою України або ж його у встановленому законом порядку за рішенням Президента України чи Верховної Ради України, переведено до цього суду з іншого (ст.ст. 72, 73, 79, 80 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"); 4) присяжні у встановленому законом порядку залучені до виконання обов'язків у цьому суді (глава 3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Пар. 2 глави 30 КПК); 5) серед професійних суддів і присяжних, які підписали судове рішення, немає осіб, які не брали участь у судовому розгляді чи ухваленні цього рішення (див. ст. 319 КПК про незмінність складу суду).
Ухвалення рішення незаконним складом суду є безумовною підставою для скасування судового рішення (п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК).
2. Першоосновою для вирішення питання про склад суду у конкретному кримінальному провадженні є положення Конституції України проте, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних (ч. 4 ст. 124), правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні (ч. 1 ст. 127), судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних (ч. 2 ст. 129).
3. Кримінальне провадження у суді першої інстанції здійснюється, як правило, професійним суддею одноособово, який діє як суд. Провадження здійснюється судом колегіально: а) щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років, - у складі трьох професійних суддів, б) щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, - у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого (чи одного з обвинувачених у цьому провадженні) - колегіально у складі двох професійних суддів і трьох присяжних.
4. Кримінальне провадження в апеляційному і касаційному порядку здійснюється колегіально у складі не менше трьох професійних суддів, у Верховному Суді України - колегіально у складі не менше двох третин суддів від складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України (п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК) або ж на спільному засіданні всіх судових палат Верховного
Суду України за умови присутності на засіданні не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України (п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК), а за нововиявле-ними обставинами - одноособово або ж колегіально, тобто у тому кількісному складі, в якому ухвалено судове рішення, що переглядається.
5. Особливості складів суду в кримінальному провадженні щодо службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, полягають у тому, що такі склади у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій є завжди колегіальними, більшими за кількістю суддів та стажем їх роботи на посаді судді.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну службу" до таких осіб належать: Президент України, голова Верховної Ради України та його заступники, голови постійних комісій Верховної Ради України та їх заступники, народні депутати України, прем'єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, голова та члени Конституційного Суду України, голова та судді Верховного Суду України, голова та судді Вищого спеціалізованого суду України, генеральний прокурор України та його заступники.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про державну службу" до державних службовців першої категорії належать перші заступники міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади, які не є членами уряду України, їх перші заступники, голови та члени державних колегіальних органів, постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим, голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівники Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, заступники керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, інші особи, які перебувають на прирівняних до них посадах.
6. Персональний склад суду для кожного кримінального провадження у всіх випадках визначається автоматизованою системою документообігу суду (див. ст. 35 КПК).
7. У кримінальному провадженні щодо неповнолітніх здійснювати розгляд справи одноособово, а в колегіальному складі суду бути головуючим може лише суддя, уповноважений згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів" на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Рішення скасоване внаслідок нероз`яснення обвинуваченій її права на розгляд кримінального провадження колегіальним складом суду (ВС ККС №541/1717/23 від 05.06.2024 р.)
ВС ККС зазначив наступне: Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені у ст. 31 КПК. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду суб`єкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох суддів і трьох присяжних. Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років. Читати повністюВироком суду обвинувачену було засуджено за ч. 1 ст. 115 КК (умисне вбивство) до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років. Апеляційна інстанція вирок підтримала. Але касаційний суд звернув увагу на доводи захисника про істотне порушення судами порядку розгляду справи - а саме реалізацію права обвинуваченої на колегіальний склад суду.