342 -
її
Оскільки належне підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом може спричинити правові наслідки, наприклад, у вигляді приводу свідка, підозрюваного, обвинуваченого слідчому, прокурору, слідчому судді та суду важливо отримати підтвердження факту одержання особою повістки або ознайомлення з її змістом (текстом).
Найбільш поширеним підтвердженням факту отримання повістки є розписка особи про її одержання з відміткою часу вручення, в тому числі на поштовому повідомленні; відеозапис вручення особі повістки; будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (наприклад, офіційна передача повістки керівнику установи, підприємства, організації, де працює особа, яка викликається).
2. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, наприклад, під час допиту був залишений запис про це в протоколі або передана візитна картка, де є дані про електронну адресу, - надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її одержання особою (адресатом) відповідним листом електронної пошти.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Незабезпечення можливості засудженому брати особисту участь під час апеляційного перегляду є істотним порушенням КПК. І судова повістка у формі смс, не є доказом, якщо немає згоди на такий порядок повідомлення. (ВС ККС №202/19697/23 від 18.06.2025 р.)
Чоловіка було визнано винуватим у тому, що він, будучи військовозобов`язаним, пройшов медичний огляд, за результатами якого військово-лікарською комісією його визнано придатним для проходження військової служби та вирішено призвати на військову службу за мобілізацією - і у приміщенні ТЦК, він під особистий підпис отримав повістку про виклик на відправку до військової частини. Однак, чоловік, без поважних причин, не з`явився за викликом, про причину неявки ТЦК не повідомив, внаслідок чого - суд вирішив, що він порушив процес комплектування ЗСУ та ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Коли захисник оскаржила це рішення до касаційного суду, вона зазначила, що було порушення права обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, оскільки апеляційний розгляд, всупереч вимогам ст. 405 КПК України, проведено без участі обвинуваченого, який бажав особисто взяти участь у судовому засіданні, виступити у судових дебатах та надати свої пояснення по апеляційній скарзі, але не був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання. Читати повністюЧоловіка було засуджено за ст. 336 КК України (ухилення від призову на військову службу) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Апеляційний суд залишив вирок без змін.