Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

{Кодекс доповнено статтею 173-4 згідно із Законом № 2657-VIII від 18.12.2018}

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: «Булінг» та реалії притягнення за нього до адміністративної відповідальності (Черкаський апеляційний суд у справі №712/1626/21 від 15.04.2021)

Поняття «булінг», нажаль, все більше входить до вжитку і поступово з’являється відповідна судова практика, щодо справ такої категорії.

В Україні з 2018 р. дане поняття було введено до КУпАП, зокрема, кодекс доповнено ст. 173-4 «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу».

Однак, нечітке законодавче формулювання, недоліки у складених протоколах призводять до того, що притягнення до адміністративної відповідальності винних осіб ускладнюється, а частіше - унеможливлюється.

При цьому, до Верховного Суду такі справи не доходять, оскільки їх касаційний перегляд законодавством не передбачено, а судовий розгляд завершується в суді апеляційної інстанції.

У суді розглядалась справа про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, вчителькою початкових класів.

Так відносно останньої було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого, під час навчального процесу вчителька вчиняла психологічне насильство «булінг» (цькування), а саме: словесно ображала, залякувала та принижувала малолітніх учнів, чим завдала останнім психологічної шкоди здоров`ю.

Під час судового розгляду, вчитель свою вину не визнавала, зазначала про те, що має високий рівень кваліфікації, стаж роботи більше 20 років. Наголошувала на тому, що не чинить психологічне насильство щодо дітей, учні її класу для неї найкращі, її ставлення до них ніколи не залежало від рівня їх навчальних досягнень. Обвинувачення у булінгу остання сприймає як тиск від батьків.

В свою чергу батьки, які сповістили про булінг, зазначали, що після того як вони відмовились від додаткових занять за додаткову плату у класного керівника на початку навчального року, відношення вчителя до дітей різко погіршилось, до дітей проявляється агресивне ставлення. Через погані відносини між вчителем та учнями, діти відмовляються відвідувати школу.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність в діях вчителя складу адміністративного правопорушення та закрив провадження.

Суд апеляційної інстанції погодився із таким рішенням з наступних підстав.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть адміністративного правопорушення викладена без конкретизації об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, зокрема, в протоколі не зазначено, які саме протиправної дії були вчинені порушником по відношенню до потерпілих з конкретизацією кожного випадку та часу його вчинення, які наслідки викликали вказані дії у потерпілих, чи мало діяння систематичний характер.

Крім того, всупереч ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено час та дата вчинення протиправного діяння.

У своєму рішенні суд також зазначив, що не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення та перебирати на себе функції обвинувача, оскільки це суперечитиме ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням зазначеного апеляційний суд зазначив, що істотні недоліки у складенні протоколу не дозволяють встановити у діях вчителя дій, зазначених у диспозиції ч.1 ст.173-4 КУпАП.

0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події:
0