у
з
суду.
1. Положення ч. 1 статті грунтується на неможливості як для захисника, так і для представника поєднання в одній особі процесуальних функцій захисника чи представника та слідчого судді, судді, присяжного, прокурора, слідчого, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, експерта, спеціаліста, перекладача.
2. Захисником і представником не має права бути також особа, яка вже була допитана або підлягає допиту як свідок у цьому ж провадженні. Згідно з ч. 2 ст. 65 КПК захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача кримінальному провадженні не можуть бути допитані як свідки лише про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника. В інших випадках, виходячи з незамінності свідків,/осе 5а (адвокат) не може взяти участь у провадженні як захисник чи представник,) а якщо вона вже бере участь у провадженні, то має заявити самовідвід або ж їй мають право заявити відвід інші учасники кримінального провадження.
3. Незнання захисником чи представником мови, якою здійснюється кримінальне провадження, не може бути підставою для відводу. У цьому разі має бути забезпечена участь перекладача.
4. Адвокат не може брати на себе обов'язки захисника підозрюваного, обвинуваченого, якщо він надає або раніше надавав правову допомогу потерпілому, цивільному позивачу у цьому ж кримінальному провадженні, або ж брати на себе захист двох чи більше підозрюваних, обвинувачених, в інтересах яких є суперечності (визнання підозри чи обвинувачення одним і заперечення іншим, викриття підозрюваними, обвинуваченими один одного, обвинувачення кож-
216
ному з них є різними за змістом тощо), оскільки за таких обставин ставиться під серйозний сумнів здатність адвоката одночасно здійснювати ефективний захист законних інтересів двох чи більше підзахисних.
5. Адвокат не може брати на себе надання правової допомоги представника потерпілому, цивільному позивачу, якщо він раніше надавав чи надає правову допомогу підозрюваному, обвинуваченому у цьому ж провадженні.
6. Обставиною, яка виключає участь у кримінальному провадженні захисника чи представника, є також зупинення або припинення права особи на заняття адвокатською діяльністю внаслідок зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або його анулювання. За Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" такі найсуворіші дисциплінарні стягнення можуть бути накладені рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії за порушення вимог цього Закону, інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України.
7. Не може бути підставою для відводу захисника чи представника і та обставина, що їхні клієнти - підозрюваний, обвинувачений або потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач - є близькими родичами чи членами сім'ї відповідно захисника чи представника. Про коло осіб, які належать до близьких родичів та членів сім'ї, див. п. 1 ч. 1 ст. З КПК.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: КПК не містить заборони поєднання одним адвокатом і захисту обвинуваченого і представництва цивільного відповідача. (ВС ККС, справа № 285/2941/20 від 15.02.2023 р.)
Розглядаючи питання наявності конфлікту інтересів при представництві одночасно, і цивільного відповідача, і засудженого, ВС ККС вказав наступне: Приписами ч. 1 ст. 78 КПК передбачено, що захисником, представником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як, зокрема, цивільний відповідач. Також згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 78 КПК особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник у випадку, якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги. Вирішення питання про можливу суперечність інтересів обвинуваченого та цивільного відповідача перебуває у площині доктринального підходу до розподілу кримінальних процесуальних функцій, як обумовлених завданнями кримінального провадження певних самостійних напрямів діяльності суб`єкта (суб`єктів) кримінального провадження, що мають самостійні завдання, визначають права та обов`язки суб`єкта (суб`єктів), їх компетенцію та реалізуються за допомогою кримінальних процесуальних засобів у формі, регламентованій кримінальним процесуальним законодавством. Читати повністюОбвинуваченого було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, за те що він, керуючи великогабаритним транспортним засобом (фурою) виїхав на зустрічну смугу, і вчинив ДТП із зустрічним авто, пасажирка і водій якої зазнали тяжких тілесних. Засудженого захищав адвокат, який в той же час представляв цивільного відповідача (юридичну особу - як видно - роботодавця і власника ТЗ). Оскаржуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, інший адвокат - новий захисник засудженого - зазначав в касаційній скарзі про порушення права на захист, у зв’язку із допуском до захисту в судах першої та апеляційної інстанції адвоката, який мав конфлікт інтересів.
Аналізуйте судовий акт: Норма про неможливість особи брати участь у кримінальному провадженні як захисник, якщо вона, є близьким родичем або членом сім'ї потерпілого - є імперативною, навіть якщо засуджений довіряє захиснику (ВС ККС справа № 672/714/19 від 16.09.2021 р.)
Особу було визнано винним у спричиненні легкого тілесного ушкодження потерпілому: фактично, засуджений наніс удару ногою по безіменному пальцю правої руки своєму тестю (потерпілому). Вироком суду особу було засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадський робіт на строк 200 год.. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за іншим вироком, засудженому остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 25 днів. Так, не погоджуючись із вироком, засуджений подав апеляційну скаргу - проте, суд апеляційної інстанції залишив вирок без змін, а скаргу - без задоволення. Оскаржуючи попередні судові рішення, засуджений подав касаційну скаргу, де просив призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Однією із підстав касаційної скарги було названо порушення права засудженого на захист, оскільки судом було відведено захисника, якому засуджений довіряв, натомість не було відведено прокурора, який неправомірно збирав інформацію про особу захисника. Разом із цією підставою - скаржник заявляв, що судовий розгляд проведено неповно, суд першої інстанції проявив упередженість щодо нього та взяв до уваги при постановленні вироку недопустимі докази. Читати повністюІноді, навіть очевидні правила участі захисника у кримінальному провадженні піддаються сумніву сторонами. Так, у справі, засуджений оскаржував вирок, посилаючись - окрім іншого - на незаконність відводу його захисника судом, якому останній довіряв. Водночас, та обставина, що захисник був родичем потерпілого є однозначною підставою для відводу такого.