1. Відповідно до ч. 1 ст. 388 КПК після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця в залі судового засідання, які відведені
їм головуючим.
2. За пропозицією головуючого присягу складають як основні, так і запасні присяжні. Присяга являє собою урочисту офіційну обіцянку додержуватися певних зобов'язань, коло яких визначено законом. Присяга є клятвою вірності обраній справі. Текст присяги містить оціночні поняття: внутрішнє переконан-
812
ня, совість. Ці категорії запозичені з етики. Законодавець відводить саме внутрішньому переконанню найважливішу роль у процесі оцінки доказів. Історія дослідження цієї категорії достатньо давня: від повної свободи внутрішнього переконання суддів у суді геліастів у Стародавній Греції та присяжних суддів у Стародавньому Римі до вільної оцінки доказів за внутрішнім переконанням суддями у сучасних умовах. Внутрішнім переконанням присяжного є тверда, міцно усталена думка про обставини та особу, щодо якої реалізовується кримінальне провадження. Совість присяжного виступає як усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки, передусім, перед самим собою, суспільством. Вона проявляється через моральні принципи, погляди та переконання. Саме тому законом пред'являються високі вимоги до осіб, які можуть бути присяжними у суді.
Текст присяги має зачитати кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.
3. Відмова присяжного прийняти присягу спричинює його відвід. При цьому основний присяжний, який відмовився від присяги, може бути замінений запасним.
page
youtube
